Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 червня 2026 року
у справі № 523/16348/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації опору та насильства та насильства стосовно працівника правоохоронного органу, об’єднаних єдиним умислом
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 18 грудня 2025 року, засудив ОСОБА_7 за:
- ч. 2 ст. 342 КК до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки;
- ч. 2 ст. 345 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
ОЦІНКА СУДУ
У разі коли особа спочатку вчиняє менш суспільно небезпечне діяння, а потім - більш суспільно небезпечне однорідне посягання, і вчинене охоплюється єдиним умислом, вчинене підлягає кваліфікації як одиничне більш суспільно небезпечне кримінальне правопорушення.
ВИСНОВКИ: за встановленими в даному кримінальному провадженні обставинами, опір та насильство, застосовані ОСОБА_7 до представника правоохоронного органу, були об'єднані єдиним умислом, не були розірвані в часі, тобто діями засудженого одночасно були вчинені різні види посягань на працівників правоохоронного органу, розвиток подій від опору до застосування насильства відбувалися динамічно та практично одночасно.
Відтак вчинені ОСОБА_7 неправомірні дії утворюють одне кримінально каране діяння, передбачене ч. 2 ст. 345 КК, і не потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 342 цього Кодексу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила кваліфікації злочинів, злочини проти авторитету органів державної влади, зміст посягання
