Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 березня 2019 року
у справі № 903/456/18
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про приватизацію комунального майна
Фабула справи: прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до селищної ради, ОСОБА_4 про скасування рішення селищної ради, визнання договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна недійсним та повернення приміщення у комунальну власність.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, у відкритті провадження за позовною заявою прокурора відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу нежитлового приміщення було укладено між територіальною громадою селища в особі селищної ради та фізичною особою ОСОБА_4, а тому зазначений спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначив, що підставою звернення з позовом у цій справі є порушення відповідачами визначеного Законом «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі - Закон № 2171-XII) порядку приватизації майна, що є комунальною власністю, відповідно до чого спір має розглядати суд господарської юрисдикції.
Правова позиція Верховного Суду: згідно із ч.1 ст.3 Закону № 2163-XII «Про приватизацію державного майна» (далі - Закон № 2163-XII) законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
Водночас відповідно до ст.30 Закону № 2163-XII спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України.
Таким чином, за загальним правилом, спори щодо приватизації комунального майна відносяться до юрисдикції господарських судів.
Разом з тим судова практика і раніше була зорієнтована на те, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Господарські суди вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду).
При визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся прокурор.
Прокурор наголошував, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений з порушенням вимог чинного законодавства щодо приватизації комунального майна.
Відтак з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Вказане повністю узгоджується зі ст.2 ГПК України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.
Висновки: спір про порушення порядку приватизації майна підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Ключові слова: господарська юрисдикція, цивільна юрисдикція, представництво інтересів держави, повноваження органів прокуратури, договірні відносини приватизації, рішення про приватизацію, аукціон, об'єкт приватизації, державні органи приватизації
