Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 грудня 2018 року
у справі № 336/2362/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо акта цивільного законодавства, який підлягає застосуванню у справі про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, зокрема, про оспорювання батьківства, має бути враховано, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До спірних правовідносин мають бути застосовані положення ст. 56 КпШС України, згідно з якою особа, записана як батько або мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.
Рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_4, задоволено. Заочне рішення суду першої інстанції у даній справі скасовано.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 досяг повноліття під час дії СК України, у зв'язку із чим, на думку апеляційного суду, до вирішення спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 3 ст. 136 СК України, за умовами якої оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому, як указано скаржником, для врегулювання спірних правовідносин мають бути застосовані закони, чинні на момент виникнення цих правовідносин. Скаржник зазначає, що суди як першої так і апеляційної інстанції установили, що на момент народження сина позивач не знав, що він не є батьком ОСОБА_2 Про указане він дізнався у березні 2016 року після відповідної експертизи щодо батьківства, висновки якої знайшли своє підтвердження за наслідками проведення призначеної судом першої інстанції у даній справі судово-генетичної (генотипоскопічної) експертизи, згідно висновків якої ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_2 На думку скаржника, суд першої інстанції правильно застосував до вирішення спірних правовідносин положення ст. 56 КпШС України, а суд апеляційної інстанції застосував у даній справі закон, який на спірні правовідносини не поширюється і який не був чинним на момент народження дитини та внесення оспорюваного позивачем запису про батьківство, у зв'язку із чим помилково скасував правильне та законне рішення районного суду.
Правова позиція Верховного Суду: акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення також в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 7).
П. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.
Оспорений позивачем актовий запис про народження ОСОБА_2 та відомості про батька дитини вчинено відділом реєстрації актів громадянського стану районної ради 27 березня 1998 року.
Висновки: до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення КпШС України, чинні на час їх виникнення, тобто на час вчинення оспореного позивачем актового запису.
Ключові слова: сімейні спори, темпоральна дія закону, межі дії нормативно-правового акта в часі
