Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 червня 2019 року
у справі № 612/579/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно за третьою особою
Фабула справи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Сектор державної реєстрації районної державної адміністрації, про скасування свідоцтва про право власності, актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів про спільне володіння та оренди основних засобів, скасування державної реєстрації земельних ділянок та протоколів зборів пайовиків.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Скасовано акт приймання-передачі виробничих будинків, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_3 земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасовано протокол зборів пайовиків СВК «Маяк».
Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 вважає, що вимога позивачів про скасування державної реєстрації права власності відповідача на земельні ділянки не підлягає розгляду у цивільному судочинстві, оскільки реєстрацію прав власності проводить суб`єкт владних повноважень - державний реєстратор. Тому спори, які виникають у таких правовідносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правова позиція Верховного Суду: визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду за захистом своїх майнових прав та оспорюють майнові права відповідачки.
Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивачів з набуттям відповідачкою права власності на майно, що стало підставою для оскарження свідоцтва про право власності, актів приймання-передачі, договорів про спільне володіння та оренди основних засобів, державної реєстрації земельних ділянок та протоколів зборів пайовиків.
Висновки: предметом розгляду в цій справі є законність набуття відповідачкою права власності на майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Вирішення зазначеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосується набутого права власності на об`єкт нерухомого майна, що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття та виходить за межі компетенції адміністративних судів, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ключові слова: порядок з’ясування підсудності справи, предметна юрисдикція, відмежування судової юрисдикції, процедура оскарження реєстраційних дій
