Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 грудня 2018 року
у справі № 5011-11/15866-2012
Господарська юрисдикція
Щодо чинності ухвали чи іншого процесуального документа, яким призначено колегіальний розгляд справи
Фабула справи: комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" звернулося із позовною заявою про стягнення з ПрАТ "Пересувна механізована колона - 43" на користь позивача 495 059 грн. 40 коп. - основного боргу, 1 180 грн. 00 коп. - 3 % річних та 5 900 грн. 04 коп. пені.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач не виконав роботи за укладеним між сторонами після проведення відповідних конкурсних торгів договором підряду "Про влаштування поливо-зрошувальної системи зелених насаджень на проспекті М.Бажана", оскільки після сплати позивачем відповідачу авансу в сумі 495 059 грн. 40 коп. на виконання договору відповідачем до закінчення обумовленого договором трьохмісячного строку виконання робіт не було виконано роботи, а тому сплачений позивачем аванс підлягає поверненню відповідачем як безпідставно набуте майно. Також у відповідача виникло зобов'язання сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами та пеню від вартості невиконаних робот за кожен день прострочення.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Господарський суд прийняв рішення (залишене без змін постановою апеляційного господарського суду) позов задовольнити частково: стягнути з відповідача на користь позивача 495 059 грн. 40 коп. авансу, 5 883 грн. 90 коп. пені в іншій частині позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ПрАТ "Пересувна механізована колона - 43" вказує, що суд касаційної інстанції, передаючи справу на новий розгляд вказував, що суди мають дослідити обставини, чи несвоєчасно підрядник розпочав роботу або виконує її настільки повільно і неналежним чином у сукупності із копіями відповідних накладних, за якими позивач передав відповідачу технічну документацію. Однак накладні судами обох інстанцій не досліджувалися, а тому суди дійшли передчасного та незаконного висновку про те, що при виконанні договору підряду мало місце прострочення лише з боку відповідача. Питання про прострочення з боку позивача не досліджено.
Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 4-6 ГПК України (в редакції, чинній на час здійснення провадження у цій справі в судах першої та апеляційної інстанції та на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, до 15.12.2017) справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що належить до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Ч. 5 ст. 4-6 ГПК України визначено, що суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому ч. 3 статті 2-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ГПК України у редакцій, чинній до 15.12.2017, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Згідно з ч. 1 ст. 85 ГПК України прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Отже прийняттям рішення завершується розгляд і вирішення справи по суті у суді першої інстанції тим кількісним та персональним складом суду, який був визначений для розгляду цієї справи.
Рішення касаційного суду про скасування рішення суду першої інстанції та про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції виключає у розумінні положень ч. 3 ст. 2-1 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) можливість судді брати участь у розгляді цієї справи при її новому розгляді, якщо цей суддя брав участь у розгляді цієї справи та ухвалював скасоване касаційним судом рішення.
Визначення ж судді (складу суду), так як і вирішення питання щодо одноособового або колегіального розгляд справи при її новому розгляді здійснюється за загальними правилами, встановленими ст. 2-1 та 4-6 ГПК України.
Висновки: ухвала чи інший процесуальний документ, яким призначено колегіальний розгляд справи, вичерпує свою дію прийняттям рішення у справі при вирішенні господарського спору по суті, тому у випадку скасування цього рішення і направлення справи на новий розгляд інший склад суду для здійснення нового розгляду повинен визначатися на загальних засадах без урахування того, яким кількісним складом суду справа розглядалася по суті і ухвалювалось скасоване судове рішення.
Ключові слова: склад суду, визначення складу господарського суду
