20.06.2024
Справа № 310/2210/21
Провадження № 4-с/331/3/2024
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
іменем України
20 червня 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Пекній Т.В.,
розглянувши заяву представника заявника - адвоката Гончаренко Наталії Андріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , орган, що виконує судове рішення: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на дії і постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 21 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , стягувач: ОСОБА_2 , орган, що виконує судове рішення: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на дії і постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича, задоволено частково.
Визнано неправомірноюпостанову прозвернення стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника,прийняту 18вересня 2023року старшимдержавним виконавцемВідділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусовоговиконання рішеньу Запорізькійобласті Південного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Біланом Дмитром Геннадійовичем,в межахвиконавчого провадження№ 46922473при примусовому виконанні виконавчоголиста №310/2210/21,виданого 09вересня 2021року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, в частині накладення суми штрафу у розмірі 10267 грн. 67 коп.
Визнано неправомірноювимогу старшогодержавного виконавцяВідділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконання рішень уЗапорізькій областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м.Одеса)Білана ДмитраГеннадійовича від28вересня 2023року вмежах виконавчогопровадження № 46922473, в частині накладення штрафу у розмірі 10267 грн. 67 коп.
У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.
11 червня 2024 року представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Гончаренко Н.А. через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про ухвалення, в порядку статті 270 ?ЦПК України, додаткового рішення, оскільки суд при постановленні ухвали не вирішив питання про розподіл судових витрат і не стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Відділупримусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 9000,00грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що у раніше поданій до суду скарзі представником боржника адвокатом Гончаренко Н.А. було вказано, що акти наданих послуг будуть надані суду після надання відповідної правової допомоги. Докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Також зазначалось про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правову допомогу: витрати на правничу допомогу на суму від 7 000, 00 грн. (за розгляд скарги в суді першої інстанції).
При цьому, до матеріалів справи, разом із скаргою надавались:
- договір про надання правової допомоги №22 від 24.07.2023 року, укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Гончаренко Н.А.;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001391 від 30.08.2017 року;
- ордер про надання правової допомоги серії АР № 1134187 від 28.07.2023 року;
- додаткова угода № 1 від 24.07.2023 року, якою визначено фіксовану суму розміру: 5000,00 грн. аналіз наявних документів виконавчого провадження, аналіз судової практики по аналогічних справах для формування правової позиції, складання та підготовку до суду скарги на дії державного виконавця;
2 000,00 грн. за кожне судове засідання (з урахуванням часу, витраченого на дорогу, приїзд адвоката до суду);
1 000,00 грн. за 1 годину роботи при складанні інших процесуальних документів у разі необхідності.
Так, 07.06.2024 року між клієнтом ОСОБА_1 , і адвокатом Гончаренко Н.А. підписано акт приймання - передачі наданих послуг № 6, вартість наданих послуг становить
9 000,00 грн.
10.06.2024 року адвокатом виставлено клієнту рахунок № б/н від 10.06.2024 року, який оплачено ОСОБА_1 11.06.2024, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3696120608.1.
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 Клієнт сплачує гонорар Адвокату згідно підписаного Сторонами акту здач і- приймання наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунку.
Враховуючи вищезазначене, представник заявника Гончаренко Н.А., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , просить суд здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у повному обсязі, оскільки саме протиправні дії державного виконавця спонукали боржника до звернення до суду із відповідною скаргою. Посилаючись на положення ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 9000, 00 грн., витрат на професійну правничу (правову) допомогу. Також заявник просить прийняти і долучити до матеріалів справи докази витрат у зв`язку із розглядом справи та ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Питання про ухвалення додаткового рішення суд вирішує без виклику учасників справи.
За ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження№14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час, обсягом наданих адвокатом послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до матеріалів справи, разом із скаргою надавались:
- договір про надання правової допомоги № 22 від 24.07.2023 року, укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Гончаренко Н.А.;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001391 від 30.08.2017 року;
- ордер про надання правової допомоги АР № 1134187 від 28.07.2023 року;
- додаткова угода № 1 від 24.07.2023 року, якою визначено фіксовану суму розміру: 5000,00 грн. аналіз наявних документів виконавчого провадження, аналіз судової практики по аналогічних справах для формування правової позиції, складання та підготовку до суду скарги на дії державного виконавця;
2 000,00 грн. за кожне судове засідання (з урахуванням часу, витраченого на дорогу, приїзд адвоката до суду);
1 000,00 грн. за 1 годину роботи при складанні інших процесуальних документів у разі необхідності.
07 червня 2024 року між клієнтом ОСОБА_1 і адвокатом Гончаренко Н.А. підписано акт приймання - передачі наданих послуг № 6, вартість наданих послуг становить 9 000,00 грн.
10 червня 2024 року адвокатом виставлено клієнту рахунок № б/н від 10 червня 2024 року, який оплачено ОСОБА_1 11 червня 2024 року, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3696120608.1. Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 Клієнт сплачує гонорар Адвокату згідно підписаного Сторонами акту здачі - приймання наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунку. Так, заявник поніс витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 9000, 00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
З урахуванням викладеного та ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення професійної правничої (правової) допомоги лише у сумі 5000, 00 грн. Інших конкретних правових доказів, які б спростовували висновок суду щодо розміру правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню, суду не надано.
За таких обставин заява про долучення доказів розміру витрат на правничу (правову) допомогу, які має нести заявник та ухвалення додаткового рішення задовольняється частково.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 141, 270, 352, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Ухвалення додаткового рішення вирішується без виклику учасників справи.
Заяву представника заявника - адвоката Гончаренко Наталії Андріївни про розподілвитрат напрофесійну правничу(правову)допомогу таухвалення додатковогорішення у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , орган, що виконує судове рішення: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на дії і постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича, задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Яцун
