27.09.2023
Справа № 310/2210/21
Провадження № 4-с/331/22/2023
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді АнтоненкоМ.В., при секретарі Байрамовій Д.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката ГончаренкоН.А. на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса)Білана Д.Г., стягувач ОСОБА_2 , на дії державного виконавця, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в особі представника адвоката ГончаренкоН.А. 02.08.2023 р. звернувся до суду з зазначеною скаргою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича, перебуває виконавче провадження №46922473, відкрите на підставі виконавчого листа №310/2210/21, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 30.07.2021 (до 30.07.2021 розмір аліментів складав 590,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) до повноліття дитини.
14.03.2023 державним виконавцем на підставі наказу Міністерства юстиції України № 2869/5 від 08.07.2022 «Про визначення органу державної виконавчої служби, який здійснюватиме примусове виконання рішень» (зі змінами, внесеними наказом № 182/5 від 11.01.2023) та на виконання доручення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №10715/26-40 від 20.02.2023 винесено відповідні постанови №46922473 про передачу виконавчого провадження та прийняття виконавчого провадження.
28.04.2023 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Білан Дмитро Геннадійович склав розрахунок заборгованості станом на 31.03.2023 року по сплаті аліментів ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №46922473, визначивши заборгованість 51338,36 грн., сукупний розмір якої, згідно розрахунку від 28.04.2023, за період з лютого 2022 року по березень 2023 року, перевищує суму відповідних платежів за один рік.
14.07.2023 року старшим державним виконавцем Біланом Д.Г. у виконавчому проваджені ВП№46922473 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10267,67 грн. (десять тисяч двісті шістдесят сім гривень 67 копійок).
Вобґрунтування постанови зазначено, що у боржника ОСОБА_1 була наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.02.2022 по 31.03.2023 у розмірі 51338,36грн., що перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Зазначена постанова отримана боржником 21.07.2023 року, що підтверджується інформацією з сайту «Укрпошта» за трек номером 0600033222944.
ОСОБА_1 у своїй скарзі посилається на те, що вторгнення російської федерації на територію України, та зупинення функціонування державних органів на території міста Бердянськ Запорізької області підпадають під поняття непереборної сили передбачені ч.1 ст.617 ЦК України та як наслідок ОСОБА_1 не повинен нести відповідальність передбачену частиною 14 статті 71 «Про виконавче провадження». Також зазначає, що механізм передачі справ від ВДВС, які знаходяться на тимчасово окупованій території був врегульований лише в липні 2022 року, проте передачі виконавчого провадження №46922473 до Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не було здійснено. На підставі зазначеного, боржник вважає, що заборгованість по аліментам, яка виникла за період з лютого 2022 року по березень 2023 року, виникла не з його вини.
У скарзі посилається на ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Виконавчий лист прийнято до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 14.03.2023, з якого річний строк не сплинув.
Окрім того, згідно з абз. 6 п.102 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, з 26.03.2022 строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі і щодо визначення строку обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених п.1-4 ч.9, ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», перериваються.
Крім того, з його заробітної плати бухгалтерією Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області утримується аліменти на підставі постанови державного виконавця від 05.04.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесеної у межах виконавчого провадження.
Посилаючись на вищенаведені обставини, скаржник просить суд визнати неправомірною постанову про накладення штрафу, прийняту 14.07.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Дмитром Геннадійовичем, в межах виконавчого провадження № 46922473 та вимогу від 14.07.2023 в частині погашення суми 10267,67 грн. та зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом скасування постанови про накладення штрафу від 14.07.2023 у повному обсязі та скасування вимоги від 14.07.2023 в частині визначення суми до погашення 10267,67грн.
21.09.2023 року, від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Білана Д.Г. надійшов відзив, в якому виконавець просить суд визнати його дії законними та відмовити скаржнику в задоволені скарги в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідност. 71 Закону України «Про виконавче провадження»та пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, враховуючи наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, державним виконавцем 14.07.2023 у межах виконавчого провадження № 46922473, зокрема, винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
В судовому засіданні представник скаржника адвокат ГончаренкоН.А. підтримала скаргу.
Старший державний виконавець Білан Д.Г. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, з мотивів викладених у відзиві.
Вислухавши представника скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білан Дмитра Геннадійовича, перебуває виконавче провадження № 46922473, відкрите на підставі виконавчого листа № 310/2210/21, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 30.07.2021 (до 30.07.2021 розмір аліментів складав 590,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) до повноліття дитини.
14.03.2023 державним виконавцем на підставі наказу Міністерства юстиції України № 2869/5 від 08.07.2022 «Про визначення органу державної виконавчої служби, який здійснюватиме примусове виконання рішень» (зі змінами, внесеними наказом № 182/5 від 11.01.2023) та на виконання доручення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №10715/26-40 від 20.02.2023 винесено відповідні постанови №46922473 про передачу виконавчого провадження та прийняття виконавчого провадження.
14.07.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біланом Д.Г. у виконавчому проваджені ВП№46922473 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10267,67 грн. (десять тисяч двісті шістдесят сім гривень 67 копійок).
Вобґрунтування постанови зазначено, що у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.02.2022 по 31.03.2023 у розмірі 51338,36грн., що перевищує суму відповідних платежів за один рік. У відповідності до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», розмір штрафу визначено 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів - 10267,67 грн.
Також державним виконавцем, у зв`язку з обчисленням поточного розміру заборгованості зі сплати аліментів, включаючи штраф, направлено вимогу для виконання до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, якою викладено абзац 1 пункту 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на30.06.2023 складала 25412,95 гривня (UAH), а після погашення зазначеної заборгованості -у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття дитини.».
Підставою для винесення вказаних постанови і вимоги була наявна заборгованість із сплати аліментів, яку визначив державний виконавець.
Згідно з розрахунком державного виконавця, наданим до відзиву на позов вбачається, що станом на 31.01.2022 відсутній борг зі сплати аліментів (переплата зі сплати аліментів складає 1266,27грн.), сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження 51338,36грн., яка виникла за період з лютого 2022 року по березень 2023 року. Згідно з розрахунком державного виконавця, за період квітень-серпень 2023 року боржником сплачено 82016,50грн.
Згідно з довідкою Бердянської МВА Бердянського району Запорізької області від 05.07.2023 підтверджують відрахування із заробітної плати боржника за період квітень-червень 2023 року у розмірі 50702,00грн.
Виписками АК «Приватбанк» підтверджується списання з карток Боржника 12.06.2023 грошових коштів в сумі 197,70грн., 19.06.2023 - 13 442,29грн.
Таким чином, з наданих суду розрахунку заборгованості, довідки Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, виписок з АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів на картках боржника вбачається, що скаржник ОСОБА_1 не ухиляється від обов`язку по сплаті аліментів.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, та у зв`язку з окупацією міста Бердянськ 28.02.2022 року Відділ державної виконавчої служби Бердянського міського управління юстиції Запорізької області фактично перестав функціонувати.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон від 15.03.2022 № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», за якими забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії російської федерації, у період такої окупації.
Міністерство юстиції України наказом від 08.07.2022 № 2869/5 «Про визначення органу державної виконавчої служби, який здійснюватиме примусове виконання рішень» визначило, що під час дії воєнного стану відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснюється примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія на яку поширюється компетенція: Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами та доповненнями), м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади є тимчасово окупованим російською федерацією з 27.02.2022 по теперішній час.
Відповідно до наказів Міністерства юстиції України № 2297/5 від 09.06.2022, № 2869/5 від 08.07.2022 року та № 182/5 від 11.01.2023 року визначено, що під час дії воєнного стану відділом примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області.
Зазначені норми свідчать про те, що до липня 2022 року механізм передачі для виконання справ органів державної виконавчої служби, які розташовані на тимчасово окупованих територіях не був урегульований на законодавчому рівні.
Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з абз.1 ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Частиною 4 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження»викладена в такій редакції «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятоюстатті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання».
Беручи до уваги зазначене, виконавчий лист прийнято до виконання до Відділу примусового виконання рішень 14.03.2023, з якого строк в один рік, не сплинув.
Окрім того, згідно з абз. 6 п. 102 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Суд дійшов висновку, що виникнення боргу настало не з вини боржника, а в зв`язку з об`єктивними обставинами, які не залежали від волі боржника, а також, перебування виконавчого провадження №46922473 у м.Бердянськ, територія якого тимчасово окупована російською федерацією, разом з тим фактично сплаченими аліментами за період квітень-серпень 2023 року в сумі 82016,50грн. Вказані обставини не заперечуються державним виконавцем, що поза розумним сумнівом, сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду виключає наявність вини ОСОБА_1 у виникненні заборгованості, та ухилення ним від сплати аліментів.
В зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, частина Запорізької області, в тому числі й місце проживання боржника ОСОБА_1 є тимчасово окупованими, що підтверджується наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р.№ 309.
Згідно з матеріалами справи Боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання Боржника, як внутрішньо-переміщеної особи визначено: АДРЕСА_2 .
Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого державним виконавцем слідує, що до повномасштабного вторгненням РФ на територію України, у ОСОБА_1 була відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Згідно зі ст.451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи те, що в боржника, хоч і наявна заборгованість зі сплати аліментів, проте ця заборгованість утворилася не з вини ОСОБА_1 , тому прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу не може вважатися законною і обґрунтованою.
Стосовно вимоги ОСОБА_1 зобов`язати державного виконавця Білана Д.Г. усунути порушення шляхом скасування постанови про накладення штрафу, суд зауважує наступне.
Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ЦПК України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У рішенні «Горнсбі проти Греції» (§ 40) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати системувиконання судовихрішень, яка буде ефективною якза законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 усправі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).
Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, ЄСПЛ неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява № 20390/07, § 29).
Суд враховує, що за змістом частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Цей начальник при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Однак можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному частиною третьою статті 74 Закону № 1404-VIII, не позбавляє стягувача можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, що передбачено частиною першою статті 74 зазначеного Закону та ст.447 ЦПК України. Такий захист має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що в цій ситуації ефективним засобом, здатним відновити право боржника, якого незаконно притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10267,67 грн., є скасування судом постанови старшого державного виконавця Білана Д.Г. від 14.07.2023 року у виконавчому проваджені ВП№46922473.
В зв`язку з викладеним, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 в особі представника адвоката ГончаренкоН.А., щодо неправомірності дій держаного виконавця, підлягає задоволенню, в зв`язку з чим необхідно вищевказані дії визнати неправомірними та скасувати як постанову старшого державного виконавця Білана Д.Г. від 14.07.2023 року у виконавчому проваджені ВП№46922473 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу, так і вимогу державного виконавця на адресу Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області.
На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про виконавче провадження», ст. ст.447,450,451,452 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гончаренко Н.А. на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г., стягувач ОСОБА_2 , задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену 14.07.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біланом Дмитром Геннадійовичем, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах виконавчого провадження №46922473 при примусовому виконанні виконавчого листа №310/2210/21 виданого 09.09.2021 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області.
Визнати неправомірною та скасувати вимогу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білана Д.Г. на адресу Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області від 14.07.2023 в межах виконавчого провадження №46922473, в частині погашення суми 10267,67грн.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя: М.В.Антоненко
