Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 р.Справа № 440/3111/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Гіглава О.В., м. Полтава) від 24.02.2020 року (повний текст складено 05.03.2020 року) по справі № 440/3111/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "Агрофірма "Пирятин", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2019 р. № 0003251401, № 0003231401 та № 0003241401.
В обґрунтування позовних вимог послався на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу про не підтвердження взаємовідносин ТОВ "Агрофірма "Пирятин" з контрагентами ТОВ "Талларінга-Стар" (раніше ТОВ "Лотос Фінанс"), ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл" по придбанню у останніх товарно-матеріальних цінностей (соняшника, олії, сої, нафтопродуктів, добрив) та послуг (по збиранню урожаю кукурудзи, по організації транспортних послуг, по перевезенню вантажів сільськогосподарської продукції), оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними, бухгалтерськими та іншими документами, копії яких долучені до матеріалів справи. При цьому, вказує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про фактичну відсутність господарських операцій, так як з інших документів та даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів та зміни у власному капіталі і зобов`язаннях платника податків ТОВ "Агрофірма "Пирятин" у зв`язку з його господарською діяльністю. Зауважує, що відповідач робить свої висновки стосовно виявлених порушень за операціями з контрагентами керуючись виключно даними податкових інформаційних баз, а не первинною документацією, як цього вимагає чинне законодавство України. Вважає, що наявність кримінальних проваджень стосовно ряду контрагентів не свідчить про фіктивність спірних господарських операцій, оскільки відсутні вироки, що набрали законної, які б підтверджували наявність змови між посадовими особам позивача та контрагентів про проведення фіктивних операцій.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року по справі № 440/3111/19 позовні вимоги задоволено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Пирятин" зареєстроване Пирятинською РДА Полтавської області 26.03.2010 р., свідоцтво про державну реєстрацію №15761020000000517 від 26.03.2010 р. У період з 01.01.2011 р. по 30.09.2018 р. ТОВ "Агрофірма "Пирятин" рахувалося платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, екологічного податку, ЄСВ, військового збору. З 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. товариство знаходилося на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, як виробник сільськогосподарської продукції.
У період з 21.01.2019 по 08.02.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Пирятин", податковий номер 36814431, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018.
За результатами перевірки складено акт від 15.02.2019 р. № 190/16-31-14-01-10/36814431 (том 1 а.с. 48-76), відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, п. 6, пп. 9.2 п. 9 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, внаслідок чого підприємством неправомірно визначено показники податкової декларації з податку на прибуток підприємства, наслідком чого стало заниження податку на прибуток всього в розмірі 2214633,00 грн, в тому числі за І квартал 2018 року 146721,00 грн, ІІ квартал 2018 року 2067913,00 грн;
- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 13737133,00 грн, в тому числі за вересень 2017 року на суму 1338987,00 грн, за жовтень 2017 року на суму 563349,00 грн, за листопад 2017 року на суму 920644,00 грн, за грудень 2017 року на суму 455899,00 грн, за січень 2018 року на суму 453093,00 грн, за лютий 2018 року на суму 1304943,00 грн, за березень 2018 року на суму 2488550,00 грн, за квітень 2018 року на суму 827008,00 грн, за травень 2018 року на суму 3512300,00 грн, за червень 2018 року на суму 646690,00 грн, за липень 2018 року на суму 128859,00 грн, за серпень 2018 року на суму 758801,00 грн, за вересень 2018 року на суму 338010,00 грн;
- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (р. 19 декларації) в сумі 163246,00 грн, в тому числі за вересень 2018 року - 163246,00 грн.
Не погодившись із вказаними висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки (том 1 а.с. 77-84), але за результатами розгляду заперечень підприємства першим заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Д. Коротюк оформлено відповідь на заперечення від 13.03.2019 р. № 10347/10/16-31-14-01-10, якими висновки акту перевірки залишені без змін (том 1 а.с. 85-87).
У зв`язку з цим, 18.03.2019 р. на підставі висновків акту від 15.02.2019 р. № 190/16-31-14-01-10/36814431 ГУ ДФС у Полтавській області винесені, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- № 0003251401, яким ТОВ "Агрофірма "Пирятин" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 17171416,25 грн, з яких: 13737133,00 грн податкові зобов`язання, 3434283,25 грн штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 21-22);
- № 0003231401, яким ТОВ "Агрофірма "Пирятин" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 2768291,25 грн, з яких: 2214633,00 грн податкові зобов`язання, 553658,25 грн штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 23-24);
- № 0003241401, яким ТОВ "Агрофірма "Пирятин" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 163246,00 грн. (том 1 а.с. 25-26).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень, але рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 30.05.2019 р. № 24832/6/99-99-11-04-01-25 скаргу позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 18.03.2019 р. №0003251401, №0003231401 та №0003241401 залишені без змін (том 1 а.с. 104-106).
Позивач, не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не наведено жодних доводів щодо наявності в діях ТОВ "Агрофірма "Пирятин" ознак неправомірних дій щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Талларінга-Стар", ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компанія", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл".
В доводах апеляційної скарги відповідач, зокрема, послався на те, що до перевірки не надано актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей при надходженні матеріалів від постачальників прибутковий ордер типової форми М-4 (наказ Мінстату від 21.06.1996 №193), а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю/зокрема, не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам, та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості.
У ході перевірки по придбанню пального встановлено, що: у позивача відсутні виробничі (технологічні) потреби у придбанні пального, відсутнє устаткування, для експлуатації якого здійснювалося придбання цього виду пального; на балансі підприємства відсутнє обладнання для зберігання пального в обсягах, що ніби то придбавалися; підприємство не отримувало спеціальних документів (дозволів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та реєстрації у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки); документи, що підтверджують якість пального відповідно до п. 7.1 ДСТУ 4047-2001, відсутні; докази фактичного транспортування пального, яке має здійснюватися відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, а також перебування спеціальних транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, не встановлено.
За даними перевірки пальне передано на зберігання ТОВ "Торговий дім "Дік" відповідно до договору зберігання, при цьому, ТОВ "Агрофірма "Пирятин" не надано акти приймання-передачі авіаційного палива та дизельного пального на зберігання. Крім того, апелянт вказав, що у ТОВ "Торговий дім "Дік", якому передавалося авіаційне паливо на зберігання, відсутні основні засоби, чисельність працюючих 1 особа, відповідно до податкового розрахунку за формою 1-ДФ відсутні взаємовідносини з ФОП за ознакою доходу "157", відповідно до аналізу ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні по послугам зберігання, що свідчить про відсутність технічної можливості зберігати авіаційне та дизельне паливо.
Згідно зі службовою запискою СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області надано копію протоколу допиту директора ТОВ "Талларінга-Стар" ОСОБА_1 , яка надала пояснення щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства. Крім того, вказує, що відносно контрагентів в акті перевірки зазначено негативну податкову інформацію відносно чисельності працівників та наявності основних засобів, про фігурування контрагентів в кримінальних справах, пересортування в ланцюгах постачання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.
Як було правильно встановлено судом першої інстанції, спірні витрати та податковий кредит позивачем формувалися за рахунок господарських операцій з придбання нафтопродуктів, сої, соняшника, олії, добрив та послуг у контрагентів ТОВ "Талларінга-Стар" (раніше ТОВ "Лотос Фінанс"), ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл".
Що стосується операцій по придбанню нафтопродуктів, судовим розглядом встановлено, що господарські операції ТОВ "Агрофірма "Пирятин" по придбанню нафтопродуктів здійснювалися з ТОВ "Бура студіо" у серпні-вересні 2018 року, з ТОВ "Нілайм Сіті" у серпні-вересні 2018 року, з ТОВ "Стейл Оіл" у вересні 2017 року, з ТОВ "Сеймакс" у червні 2018 року, з ТОВ "Фінанс-Л" у квітні 2018 року, з ТОВ "Денеб Компані" у жовтні-листопаді 2017 року, з ТОВ "Євро Пауер" у вересні-листопаді 2017 року та квітні-червні 2018 року, з ТОВ "Стар Фест Груп" у липні-серпні 2018 року, з ТОВ "Ін-том" у листопаді 2017 року, травні та вересні 2018 року відповідно до умов договорів: поставки від 02.08.2018 (ТОВ "Бура студіо"); поставки нафтопродуктів від 02.08.2018 (ТОВ "Нілайм Сіті"); поставки від 01.09.2017 (ТОВ "Стейл Оіл"); поставки нафтопродуктів № 21.05.О від 05.06.2018 (ТОВ "Сеймакс"); поставки № 1/04-18 від 01.04.2018 (ТОВ "Фінанс-Л"); поставки № 19/10-17 від 19.10.2017 (ТОВ "Денеб Компані"); поставки № 15.06/17 від 15.05.2017 (ТОВ "Євро Пауер"); поставки від 02.07.2018 (ТОВ "Стар Фест Груп"); поставки № 28/11-17 від 28.11.2017 (ТОВ "Ін-том") (том 3 а.с. 3, 139, 153, 185, 226, том 4 а.с. 176-177, 184, 197-198, 215). Всього у контрагентів по зазначених господарських операціях позивачем було придбано нафтопродуктів на загальну суму 49783429,44 грн, в тому числі ПДВ - 8297238,25 грн.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів у вказаних вище контрагентів позивачем до матеріалів справи надані: видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних; накази та посвідчення про відрядження керівника для підписання договорів; рахунки на оплату; акти звіряння розрахунків; листи контрагентів на підтвердження взаємовідносин з позивачем (том 3 а.с. 1-2, 4-5, 14-18, 20-22, 38-41, 51-54, 62-67, 78-81, 84-88, 97-98, 137-138, 140-145, 150-152, 155-159, 162-164, 166-168, 170-172, 174-176, 181-184, 186, 188-191, 197, 199-208, 221-225, 228-230, 234-236, 240-242, 244-245, 247-248, 250, том 4 а.с. 1, 3-4, 6-7, 9-10, 12-13, 15-16, 18-19, 21-22, 24-25, 27-28, 30-31, 33-34, 36-37, 39-40, 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61, 63-64, 67-69, 71-72, 74-79, 178-182, 185-194, 199-194, 214, 216-240, том 5 а.с. 20-22, 187-188, 190).
Підставою для придбання вказаних нафтопродуктів слугувало те, що ТОВ "Агрофірма "Пирятин" вирішило розширити види діяльності та надавати елеваторні послуги на комплексі по сушці зерна, що увійшов до складу майнового комплексу товариства при зміні власників (том 5 а.с. 86-99, 216-217).
З цієї метою 06.05.2017 між позивачем та ТОВ "АВМ Інновації" укладено договір № 8061/01, за умовами якого останній зобов`язувався удосконалити роботу комплексу по сушці зерна, а саме, виконати роботи з розробки технологічної частини проекту автоматизації, електромонтажні роботи, поставку відсутнього обладнання, будівництва та реконструкції об`єкта сушки зерна для переходу з роботи сушки на твердому паливі на роботу сушки на рідких нафтопродуктах (том 2 а.с. 242-245, том 5 а.с. 218-221), а тому для забезпечення річної потреби в паливно-мастильних матеріалах позивач завчасно до початку роботи сушки зерна придбав потрібну кількість нафтопродуктів у контрагентів ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Стейл Оіл", ТОВ "Сеймакс", з ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", з ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Стар Фест Груп" та ТОВ "Ін-том", згідно спірних господарських операцій, що спростовує доводи контролюючого органу про відсутність у товариства виробничих (технологічних) потреб у придбанні нафтопродуктів у зазначених контрагентів.
В подальшому, згідно наказу про призначення комісії від 01.12.2018 та акту огляду об`єкта від 01.12.2018, в результаті проведеного огляду сушки зерна, розташованої в с. Повстин Пирятинського району Полтавської області по вул. Маяковського, комісія встановила неналежну якість обладнання сушки для зерна та удосконалення процесів сушіння та сортування продукції (том 5 а.с. 231-232), але оскільки робота сушки зерна так і не була фактично запущена, позивач вирішив передав усі придбані у вказаних контрагентів нафтопродукти на відповідальне зберігання ТОВ "Торговий дім "Дік" на підставі договору відповідального зберігання від 19.10.2017 р. № 19/10-17, та як було встановлено судом першої інстанції, придбані нафтопродукти зберігалися у цього суб`єкта господарювання на момент розгляду справи в суді першої інстанції (том 2 а.с. 248-249, том 5 а.с. 248-249).
Вказані обставини також підтверджуються наявними у матеріалах справи: наказом та посвідченням про відрядження керівника ТОВ "Агрофірма "Пирятин" для підписання договору відповідального зберігання; актами звірки кількості та вартості майна; актами приймання-передачі майна; товарно-транспортними накладними (том 2 а.с. 246-247, 250, том 3 а.с. 6-13, 19, 23-37, 42-50, 55-61, 68-77, 82-83, 89-96, 146-149, 154, 160-161, 169, 173, 177-180, 187, 192-196, 198, 209-220, 227, 231-233, 237-239, 243, 246, 249, том 4 а.с. 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47-50, 53, 56, 59, 62, 65-66, 70, 73, 183, 195-196, том 5 а.с. 229, том 6 а.с. 84-103, 184-189, 195, 216).
В апеляційні скарзі відповідач по справі послався на те, що надані до суду документи були відсутні у позивача під час проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки. Контролюючим органом, за наявної на час перевірки інформації та документів первинного бухгалтерського обліку, зроблено висновок про документальне не підтвердження господарських операцій позивача з наступними контрагентами.
Як вказує апелянт, узагальнений перелік встановлених перевіркою порушень полягають у наступному: при перевірці частини наданих товарно-транспортних накладних встановлено дефектність їх змісту (складання), а саме, в графах «пункт навантаження» зазначено лише населений пункт (м. Київ), без зазначення точної адреси, відсутні номери ТТН; у позивача відсутні виробничі (технологічні) потреби у придбанні пального, відсутнє устаткування для експлуатації якого здійснювалося придбання цього пального; на балансі позивача відсутнє обладнання для зберігання пального, в обсягах, що документально придбавалися; позивач не отримував спеціальних документів дозволів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, не подавав декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та не здійснював реєстрації у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки; документи, що підтверджують якість пального відповідно до п. 7.1 ДСТУ 4047-2001 у позивача відсутні; фактичного транспортування нафтопродуктів, яке має здійснюватися відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, а також, наявність у позивача спеціалізованих транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних не встановлено; не надано акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей при надходженні матеріалів від постачальників - прибутковий ордер типової форми М-4, затвердженої наказам Мінстату від 21.06.1996 № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» (передбачено умовами договорів); не надано актів про приймання продукції за кількістю та якістю (зокрема, згідно вимог «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» затверджена постановою Держарбітража СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, та «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджена постановою Держарбитража СРСР від 25.04.1966 р. № П-7); відсутні документи на підтвердження відповідності отриманого товару встановленим стандартам та технічна документація, яка встановлює вимоги до його якості.
На підставі цього вважає, що проведеною перевіркою та аналізом наявних документів встановлено, що позивачем фактично не здійснювались господарські операції з придбання нафтопродуктів (фракції газойлево-гудронової легкої, деетанпропанбутанізованого конденсату та етанолу, скрапленого та авіаційного палива), у вищезазначених постачальників, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, видаткових та податкових накладних, рахунків, та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів.
Щодо посилання податкового органу на те, що надані до суду документи були відсутні у позивача під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України лише визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
В свою чергу, обов`язок суду оцінити відповідні докази за правилами ст. 90 КАС України є однією з гарантій встановлення об`єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами ст. 242 КАС України.
Також, з урахуванням того, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковий орган не повинен обмежуватися встановленням формальних умов застосування податкового законодавства, та у випадку сумнівів у правомірності донарахування грошових зобов`язань повинен встановити, дослідити та оцінити усю сукупність обставин, що мають значення для оцінки поведінки платника у сфері оподаткування. Таким чином, доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Щодо посилання податкового органу на те, що в наданих ТТН встановлено дефектність їх змісту (складання), а саме, в графах «пункт навантаження» зазначено лише населений пункт (м. Київ), без зазначення точної адреси, а також відсутні номери ТТН, колегія суддів зазначає, що в наявних в матеріалах справи копій ТТН в графі «пункт навантаження» вказана адреса та ці ТТН мають відповідні номери.
Крім того, суд зазначає, що заповнення відповідних граф ТТН вантажовідправником, вантажоодержувачем і перевізником, здійснюються відповідно Інструкції № 228/253. Разом з тим, дія наказу Міністерства транспорту України та Державного комітету статистики України № 228/253 від 07.08.1996 р. «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» зупинена публікацією в «Урядовому кур`єрі» від 07.03.2000 р. № 43 Державним комітетом України з питань регуляторної реформи та підприємництва відповідно Указу Президента України № 79/98 від 03.02.1998 р. «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності». Відновлення дії зазначеної Інструкції можливе лише у разі внесення змін, зазначених у рішенні Держпідприємництва № 17-02/10 від 16.10.1998 р. «Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.1998 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» Мінтрансом України та Держкомстатом України». Отже, дія нормативного акта, що регулює порядок застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи зупинена, тому застосування ТТН в будь-якому вигляді не є обов`язковим. Також, колегія суддів зазначає, що обов`язковість ТТН, як первинного документу, передбачена положеннями ст. 230 ПК України, в інших випадках її наявність є обов`язковою тільки при автомобільних перевезеннях, що визначено нормами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару, та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ, а тому висновки відповідача в цій частині також є необґрунтованими.
Що стосується посилання податкового органу на те, що позивачем до перевірки не надано прибутковий ордер типової форми М-4, колегія суддів зазначає, що таке твердження апелянта суперечить вимогам наказу Міністерства статистики від 21.06.1996 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів», оскільки цей документ первинного бухгалтерського обліку застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки, а прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад. Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, ПММ не надходили на склад ТОВ "Торговий дім "Дік", а тому твердження апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Щодо посилання апелянта на те, що позивач не отримував дозволів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.
Разом з тим, апелянт не наводить обґрунтувань, які саме роботи виконувалися працівниками ТОВ АФ «Пирятин» чи які саме машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки експлуатувалися господарюючим суб`єктом, щодо яких необхідним є отримання дозволів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, з урахуванням того, що позивач вказав, що працівники ТОВ АФ «Пирят
Також колегія суддів зазначає, що на підтвердження перевірки зберігання та фактичної наявності палива на складах ТОВ «ТД ДІК» позивачем надані акти звіряння кількості товару, які укладені між ТОВ АФ «Пирятин та ТОВ Торговий дім ДІК, листи ТОВ «Торговий дім ЛЕЙВЕНДЖІ» (колишня назва ТОВ «Торговий дім ДІК»), якими підтверджується наявність та кількість ПММ.
Відносно розрахунків ТОВ «АФ «Пирятин» з ТОВ «Торговий дім «ДІК» та наявності податкових накладних, колегія суддів зазначає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схронності.
Згідно підпункту 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до вимог пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Правила визначення дати виникнення податного зобов`язання визначені п. 187.1. ст. 187 ПК України, згідно якої датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Операція з передачі ТМЦ зберігачу на відповідальне зберігання для поклажодавця не є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.2 ПК України. Податкові зобов`язання у поклажодавця та податковий кредит у зберігача при такій передачі не визначаються.
У разі якщо після закінчення терміну такого зберігання, що визначений у договорі, зберігач не повертає ТМЦ поклажодавцю, такі ТМЦ вважаються поставленими, та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ПК України.
При цьому датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ у поклажодавця відповідно до п. 187.1 ПК України є дата закінчення терміну зберігання ТМЦ, що визначена у договорі, або дата зарахування коштів компенсації за неповернуті ТМЦ залежно від події, яка відбулася раніше.
Тобто, тільки на дату закінчення терміну зберігання ТМЦ поклажедавцем складається податкова накладна та реєструється в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення зберігачем сум ПДВ до складу податкового кредиту. При цьому під час отримання коштів компенсації за неповернуті ТМЦ податкове зобов`язання з ПДВ не виникає.
Оскільки податкові зобов`язання з ПДВ вже нараховані виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ПК України, то обов`язку, щодо нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ПК України за такими ТМЦ у поклажодавця у цьому випадку не виникає.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «АФ «Пирятин» не сплачувала ТОВ «Торговий дім ДІК» грошові кошти за відповідальне зберігання ПММ та олії, так як умовами Договору не була передбачена щомісячна оплата, позивач повинен повністю розрахуватися з контрагентом но закінченню терміну дії договорів. При нарахуванні податку на прибуток витрати но відповідальному зберіганню майна ТОВ «АФ «Пирятин» не враховувалися.
Відносно тверджень апелянта про нормативно-правове обґрунтування вимог щодо перевезення та зберігання ПММ ТОВ «Агрофірма «Пирятин», судова колегія зазначає, що підприємство позивача не було перевізником вантажів та зберігачем пального, а тому вимоги зазначені в статтях 8 та 9 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та
нормативних актів не можуть застосовуватися до господарських правовідносин позивача, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
відсутність у позивача документів, що підтверджують якість придбаних нафтопродуктів, то як правильно вказав суд першої інстанції, сама по собі відсутність окремих документів чи наявність недоліків в їх оформленні жодним чином не свідчить про нереальність спірних господарських операцій з поставки нафтопродуктів, оскільки з інших первинних документів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що останні фактично мали місце у господарській діяльності ТОВ "Агрофірма "Пирятин".
Також судом встановлено, що за висновками акту перевірки не підтверджені документально господарські операції по придбанню послуг.
В цій частині апелянт вказує на те, що надані до суду документи були відсутні у позивача під час проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки, у зв`язку з чим, контролюючим органом, за наявної на час перевірки інформації та документів первинного бухгалтерського обліку, зроблено висновок про документальне не підтвердження господарських операцій позивача з наступними контрагентами. Стосовно таких тверджень апелянта судом апеляційної інстанції вже зроблено висновок про їх безпідставність, про що зазначалося вище.
Також апелянт в цій частині вказує, що за результатами аналізу актів про надання послуг (по збиранню врожаю комбайнами, організації транспортних перевезень продукції) встановлено неможливість ідентифікувати обсяг та конкретний вид наданих послуг (відсутня інформація щодо змісту та обсягу виконаної роботи, щодо використання трудових ресурсів, матеріалів тощо); до перевірки не надані ТТН, що підтверджують факт перевезення вантажів ТОВ «Сластін Груп» (стосовно таких тверджень апелянта судом апеляційної інстанції вже зроблено висновок про їх безпідставність, про що зазначалося вище); згідно інформації з ІС «Податковий блок» ТОВ «Габер», ТОВ «Сластін Груп» податкову звітність не подають, основні засоби та трудові ресурси відсутні; згідно інформації з ІС «Податковий блок» податкова декларація з ПДВ ТОВ «Норд Окленд» подана за грудень 2017 року, інша звітність платником не подавалась, основні засоби відсутні, чисельність працюючих складає 1 особу.
На підставі цього, апелянт вважає, що відсутність у зазначених контрагентів необхідних трудових та виробничих ресурсів, з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено, а також враховуючи, що придбання відповідних сторонніх послуг з експлуатації основних засобів та обладнання перевіркою не встановлено, в акті перевірки зазначалось про відсутність реального здійснення господарських операцій щодо збирання врожаю, транспортування, а також, розвантаження/навантаження продукції.
Що стосується твердження відповідача про неможливість ідентифікувати обсяг та конкретний вид наданих послуг (відсутня інформація щодо змісту та обсягу виконаної роботи, щодо використання трудових ресурсів, матеріалів тощо), колегія суддів зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме: договору про надання послуг № 03/09/17 від 01.09.2017р. та додатку № 1 від 16.12.2017 року, ТОВ «Габер» надав послуги позивачу по збиранню врожаю кукурудзи на полях замовника на площі 736,196 га. Реальність цих господарських взаємовідносин підтверджується також реєстром прийому зерна вагарем № 8 від 12.12.2017 р., реєстром прийому зерна вагарем № 7 від 09.12.2017; звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 р.; договором про надання послуг та додатком № 1 до Договору, які укладені між , позивачем та ТОВ «Сластінг груп» від 01.06.2018 р., згідно яких здійснювалося перевезення зерна з полів позивача на тік та склади замовника. Реальність цих господарських правовідносин підтверджується також реєстром № 1 від 05.07.2018 р. до договору надання послуг; реєстром отримання вагарем від 06.07.2018; ТТН від 05.07.2018 №№ 7, 8, з 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19; прибутковим ордером від 05.07.2018 № 231; карткою № 325 складського обліку матеріалів; звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 року; договором про надання послуг та додатком № 1 до Договору, який укладений між , позивачем та ТОВ «НОРД ОКЛЕНД» від 22.12.2017 р., згідно яких ТОВ «НОРД ОКЛЕНД» здійснював послуги по перевезенню кукурудзи з полів ТОВ Агрофірма Пирятин, реєстром від 22.12.2017 по автомобілях до договору про надання послуг від 22.12.2017; карткою № 179 складського обліку матеріалів; прибутковими ордерами № 115; ТТН від 22.12.2017 №№ 025, 021, 020, 017, 016, 015, 014, 013, 012, 03, 007, 008, 009, 0010, 011.
Щодо посилання контролюючого органу відсутність необхідних трудових та виробничих ресурсів, з урахуванням змісту і специфіки вказаних вище операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено, колегія суддів зазначає, що контрагенти підприємства позивача не позбавлені можливості залучати необхідну кількість трудових ресурсів для виконання умов правочинів чи орендувати необхідні засоби для виконання умов договорів надання послуг на підставі укладених цивільно-правових угод. Це ж саме стосується питання розвантаження/навантаження продукції.
Що стосується посилання на відсутність складських приміщень та необхідних виробничих потужностей, колегія суддів зазначає, що на підставі наданих позивачем документів вбачається, що збирання врожаю та перевезення зерна здійснювалося з полів позивача на тік та склади замовників, що свідчить про те, що відсутність складських приміщень та необхідних виробничих потужностей у контрагентів підприємства позивача, в цьому випадку, на реальність виконання умов правочинів щодо надання послуг не впливає.
На підставі цього, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, не наведено обґрунтованих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, зокрема, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. зміст господарських зобов`язань що виникають з укладеного договору не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують об`єкт і базу оподаткування ПДВ, що не заперечується відповідачем.
Крім того, порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу позивача, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.
Натомість наявність у позивача належно оформлених первинних документів, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об`єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, у справі не встановлено.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що відповідає положенням ст. 77 КАС України.
Також судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом, за наявної на час перевірки інформації та документів первинного бухгалтерського обліку, зроблено висновок про документальне не підтвердження господарських операцій позивача з наступними контрагентами: ТОВ «Мулен Агро», на підставі договору поставки від 02.05.2018 № 23543/С; ТОВ «Талларінга-Стар» (колишня назва ТОВ «Лотос Фінанс») на підставі договору поставки від 01.03.2018 № Б/н; ТОВ «Бокаро Інвест», на підставі договорів поставки від 16.03.2018 та від 20.11.2017 № Б/н.
Узагальнений перелік встановлених перевіркою порушень полягають у наступному: дефектність змісту ТТН при їх складанні, а саме, в графі «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» зазначено назву населеного пункта (м. Київ) без зазначення точної адреси, відсутні номери ТТН; не надано актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей при надходженні матеріалів від постачальників - прибутковий ордер форми М-4, затверджений наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»; не надано актів про приймання продукції за кількістю та якістю (зокрема, згідно вимог «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» затверджена постановою Держарбітража СРСР від 15 червня 1965 року № П-6, та «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджена постановою Держарбитража СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7); не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості; згідно з інформацією з ІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Талларінга-Стар»: остання декларація з ПДВ подана за жовтень 2018, основні засоби відсутні, чисельність працюючих станом на 01.01.2018 становить 1 особу; щодо ТОВ «Бокаро Інвест»: остання декларація з ПДВ подана за травень 2018 року, основні засоби відсутні, чисельність працючих станом на 01.01.2018 становить 1 особу; щодо «Мулен Агро»: остання декларація з ПДВ подана за листопад 2018 року, основні засоби відсутні, чисельність працюючих станом на 01.07.2018 становить 1 особу; не підтвердження (згідно ЄРПН) ланцюга постачання товарів з контрагентами, невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів (напої, кондитерські вироби тощо).
Перевіркою зроблено висновок про маніпулювання позивачем та його контрагентами податковою звітністю шляхом підміни товарних позицій в податкових накладних та проведення безтоварних операцій з метою формування схемного кредиту суб`єктам господарювання реального сектору економіки, та сприянні в несплаті податків до бюджету України.
Згідно наданих для перевірки первинних документів, встановлено, що зерно придбано з метою подальшої реалізації, а олія передана на зберігання до ТОВ «Торговий дім «ДІК», і як вказував відповідач у ТОВ «Торговий дім «ДІК» відсутні основні засоби, трудові ресурси для надання послуг зі зберігання, а згідно аналізу ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні. Крім того, перевіркою не встановлено у ТОВ «Торговий дім «ДІК» технічної можливості, одночасно, надавати послуги зі зберігання палива та олії протягом тривалого часу, на безкоштовній основі.
Щодо придбаної у ТОВ «Бокаро Інвест» «технічної» олії відповідач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наступним обставинам справи. Так, ГУ ДПС у Полтавській області проаналізовано товарно-транспортні накладні та встановлено наступні факти, що свідчать про не підтвердження перевезення товарів до ТОВ Агрофірма «Пирятин» автомобілем MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Так, згідно товарно -транспортних накладних від 20.11.2017 ттн № 030 (т. 3 а.с. 133), № 032 (т. 3 а.с. 134), № 029 (т. 3 а.с. 113), № 033 (т. 3 а.с. 130), № 034 (т. 3 а.с. 129), № 031 (т. 3 а.с. 128), № 035 (т. 3 а.с. 135), від 20.11.18 - ттн № 028 (т. 3 а.с. 132), здійснювалось перевезення олії - транспортним засобом, призначеним для перевезення нафтопродуктів.
Цим самим автомобілем здійснювалось перевезення: дизельного пального: 15.09.2017 - ттн № 12435 (т. 3 а.с. 89), №12436 (т. 3 а.с. 90), 01.09.2017 - ттн № 020324 (т. 3, а.с. 161); газу автомобільного «PLUS»: 22.06.2018 - ттн № 054900 (т. 3 а.с. 71), 30.04.18 - ттн № 044333 (т. 3 а.с. 57), 22.04.2018 - ттн № 0534247 (т. 3 а.с. 44), 16.05.2018 - ттн № 034489 (т. 3 а.с. 27), № 034475 (т. 3 а.с. 28), № 034461 (т. 3 а.с. 29), 15.05.2018 - ттн № 034454 (т. 3 а.с. 7); газового конденсату: 19.10.2017 - ттн № 02036 (т. 3 а.с. 215), № 020327/1 (т. 3 а.с. 217), № 020327 (т. 3 а.с. 216), 29.11.2017 - ттн № 034259 (т. 3 а.с. 192), № 034259/1 (т. 3 а.с. 193), 28.11.2017 - ттн № 01804 (т. 3 а.с. 231); дизельного палива - 3 Євро 5-ВО - 14.09.2017 - ттн № 020336 (т. 3 а.с. 178), № 020338 (т. 3 а.с. 177); палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1: 04.09.2018 - ттн № 0240245 (т. 4 а.с. 73), 31.05.2018 - ттн № 024034 (т. 4 а.с. 59), № 024057 (т. 4 а.с. 44), № 024046 (т. 4 а.с. 35), № 024033 (т. 4 а.с. 23), № 02409 (т. 4 а.с. 11), № 024015 (т. 3 а.с. 249), № 024058 (т. 4 а.с. 5), № 024011 (т. 4 а.с. 8); вантажоодержувач ТОВ «Торговий дім «ДІК», замовники ТОВ «Євро Пауер», ТОВ «ІН-ТОМ», ТОВ «Денеб Компані» автопідприємство-перевізник - ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на те, що в ТТН наявні дефекти змісту відносно пункту «завантаження» та «навантаження», відсутності номера накладної є безпідставними, оскільки наявні в матеріалах справи ТТН є належним чином оформленими та містять адреси пунктів «завантаження» та «навантаження» і мають номери. На підтвердження цього свідчить і та обставина, що в доводах апеляційної скарги в цій частині апелянт сам наводить конкретні номери ТТН в обґрунтування своєю позиції.
Що стосується відсутності актів прийому-передачі ТМЦ та прибуткових ордерів форми М-4, судова колегія зазначає, що позивачем до суду першої інстанції надавалися наступні копії документів: по господарським взаємовідносинам позивача з «Талларінга-Стар» (колишня назва ТОВ «Лотос Фінанс») наявні - прибутковий ордер (М-4) № 71 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 70 від 16.03.2018 р.; ордер (М-4 прибутковий) № 69 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 68 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 67 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 66 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 65 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 64 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 63 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 62 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 61 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 60 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 59 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 58 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 57 від 16.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 56 від 15.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) №55 від 15.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 54 від 14.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 53 від 14.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 52 від 13.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 51 від 13.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 50 від 12.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) №49 від 12.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 48 від 12.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 47 від 12.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 42 від 01.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 40 від 01.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 39 від 01.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 38 від 01.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 37 від 01.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 36 від 01.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 35 від 01.03.2018 р.; акт приймання-передачі № 9 від 01.03.2018 року; акт прийому-передачі № 10 від 12.03.2018 року; акт прийому-передачі № 11 від 13.03.2018 року; акт прийому-передачі № 12 від 14.03.2018 року; акт прийому-передачі № 13 від 15.03.2018 року; акт прийому-передачі № 14 від 16.03.2018 року акт прийому-передачі № 16 від 16.03.2018 року; акт прийому-передачі № 17 від 16.03.2018 р.; акт прийому-передачі № 18 від 16.03.2018 року; акт прийому-передачі № 7 від 12.03.2018; акт прийому-передачі № 9 від 13.03.2018 року акт прийому-передачі № 11 від 14.03.2018 року; акт прийому-передачі № 12 від 15.03.2018 рок; акт прийому-передачі №14 від 16.03.2018 року; акт прийому-передачі № 13 від 17.03.2018 року; акт прийому- передачі № 21 від 02.05.2018 року; акт прийому-передачі № 19 від 03.05.2018 року; акт прийому-передачі № 20 від 04.05.2018 року; по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Мулен Агро» наявні акт прийому-передачі № 1 від 02.05.2018 року, прибуткові ордера (М-4) №№ 114, 115 від 02.05.2018 р. ; по господарським взаємовідносини позивача з ТОВ «Бокарро інвест» наявні - акт прийому-передачі № 25 від 16.03.2018 року; акт прийому -передачі № 21 від 02.05.2018 р.; акт прийому-передачі № 169 від 20.11.2017 р.; акт приймання-передачі майна № 1 від 20.11.2017 року, прибутковий ордер (М-4) № 72 від 16.03.2018 р. В свою чергу, відсутній прибутковий ордер М-4 по технічній олії, так як вона не приймалася позивачем на склад, а була передана на відповідальне зберігання.
Відносно посилань відповідача на відсутність актів про приймання продукції по кількості та якості наявність яких передбачена «Инструкцией о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» затверджена постановою Держарбітража СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, та «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджена постановою Держарбитража СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7, колегія суддів вважає такі твердження апелянта безпідставними, оскільки господарську діяльність в частині ведення бухгалтерського обліку та складення документів первинного бухгалтерського обліку підприємством позивача здійснюється, зокрема, у відповідності до норм ПК України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку і надані позивачем документи відповідають вимогам чинного законодавства за своєю формою та змістом не містять дефектів, які можуть свідчити про нереальність вчинення господарських операцій зі своїми контрагентами.
Що стосується твердження відповідача про неможливість транспортування олії транспортними засобами, які використовуються для транспортування нафтопродуктів, колегія суддів зазначає, що в межах здійснення господарської діяльності позивачем придбавалася технічна олія, а тому ця обставина не свідчить про нереальність вчинення правочину в цій частині.
Що стосується доводів апелянта, щодо відсутності у контрагентів позивача трудових ресурсів, основних засобів, іншої нерухомість, в тому числі складських приміщень, виробничих потужностей, ємностей для зберігання рідких ТМЦ, що свідчить про неможливість з точки зору відповідача здійснення господарської діяльності, є безпідставними, так як юридична особа в своїй діяльності має право укладати будь-які угоди на виконання робіт та послуг, орендувати основні засоби, складські приміщення, виробничі потужності, обладнання, ємності, про що вказувалося вище. Також колегія суддів зазначає, що реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами, також підтверджується тим, що придбані ТМЦ (крім технічної олії) були в подальшому реалізовані ТОВ «БЦ Агролідер», ТОВ «СТАР ОВО», ТОВ «Катеринопільський елеватор», що підтверджується наданими позивачем до суду першої інстанції документами, які також підтверджують факт отриманого прибутку, що відповідає діловій меті провадження господарської діяльності.
Що стосується висновків податкового органу щодо не підтвердження документально господарських операцій по придбанню мінеральних добрив, колегія суддів зазначає, що господарські операції ТОВ «Агрофірма «Пирятин» по придбанню мінеральних добрив та гербіцидів оформлено: у грудні 2017 року з ТОВ «Завод по виготовленню органічних добрив «Урожай» на загальну суму 580500,00 грн. (в тому числі ПДВ 96750,00 грн), у січні-березні 2018 у ТОВ «Пром-Органік» на загальну суму 12552526,40 грн. (в тому числі ПДВ 2092087,73 грн.), а також у вересні 2017 року з ТОВ «Буд-опторг-прайм» на загальну суму 189760,00 грн. (в тому числі ПДВ 31626,67 грн.).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання добрив у вказаних контрагентів позивачем до матеріалів справи надані: видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних; накази та посвідчення про відрядження; акти звіряння розрахунків; сертифікати якості; виписки по рахунках; лист контрагента про підтвердження взаємовідносин.
В доводах апеляційної скарги відповідач послався на те, що контролюючим органом, за наявної на час перевірки інформації та документів первинного бухгалтерського обліку, зроблено висновок про документальне не підтвердження господарських операцій позивача з наступними контрагентами: ТОВ «Завод по виготовленню органічних добрив «Урожай», на підставі договору купівлі - продажу від 15.12.2017 №15/12-2017; ТОВ «Пром-Органік», на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2017 № 191; ТОВ «Буд-опторг-прайм», на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2018 № 17/01-2018.
Узагальнений перелік встановлених перевіркою порушень полягають у наступному: до перевірки не надано товарно-транспортні накладні (надано до суду); не надано акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей при надходженні матеріалів від постачальників - прибутковий ордер типової форми М-4, затвердженої наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»; не надано документальне підтвердження відповідності отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості; наявність податкової інформації від 26.02.2018 № 14/21-22-14-06/40848409, отриманої від Головного управління ДФС у Херсонській області щодо ПП «Буд-Опторг-Прайм», згідно якої встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів, не підтвердження постачання товару по ланцюгу контрагентів, відсутні основні засоби; згідно даних ЄРПН ПП «Буд-Опторг-Прайм» не мало взаємовідносин із сторонніми організаціями з отримання транспортних засобів для надання транспортних послуг на адресу контрагентів-покупців; наявність податкової інформації від 29.03.2018 № 252/14-29-14-08/35890663, отриманої від Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо ПП «Пром-Органік», згідно якої, встановлено відсутність необхідних трудових та виробничих ресурсів, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями, відсутність інформації з придбання послуг з експлуатації основних засобів та обладнання у інших суб`єктів господарювання; встановлено придбання товарів відмінних за номенклатурою від реалізованих (рибні консерви, рис, крупи, макарони, борошно, драже в арахісі, газ автомобільний, флешку, паливо котельне вуглеводневе сумішне, відра, пиво, снеки, чіпси, сир та сировмісткі продукти, кисло-молочні вироби, ковбасні вироби, копчені продукти, молоко); в акті перевірки зазначено про здійснення аналізу податкової інформації щодо ТОВ «Завод по виготовленню органічних добрив «Урожай», згідно якої встановлена відсутність можливості фактичного здійснення господарських операцій з одержання/поставки товарів, відсутність основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів, та відсутність інформації про придбання відповідних послуг у інших суб`єктів господарювання.
Що посилань податкового органу на ненадання товарно-транспортні накладні та актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей при надходженні матеріалів від постачальників - прибутковий ордер типової форми М-4, то апелянт сам посилається на те, що ці документи надані позивачем до суду та їм була надана відповідна правова оцінка, у відповідності до приписів ст. 90 КАС України, а тому твердження апелянта в цій частині є безпідставними. Так, позивачем надані по взаємовідносинам:
з ТОВ «Пром-Органік», актом прийому-передачі № 2 від 17.01.2018 року; сертифікатом якості на добриво № партії 17/1/18/3 від 17.01.2018 р.; ТТН № 001 від 17.01.2018 р.; актом прийому-передачі № 1 від 18.01.2018 року; сертифікатом якості на добриво № партії 18/1/18-3 від 18.01.2018 р.; ТТН № 003 від 18.01.2018 р.; ТТН № 002 від 18.01.2018 р., ТТН № 004 від 18.01.2018 року; актом прийому-передачі № 7 від 02.02.2018 р.; сертифікатом якості на добриво № партії 02/2/18-3 від 02.02.2018 р.; TТН № 005 від 02.02.2018 року; актом прийому-передачі № 6 від 07.02.2018 року; ТТН № 5 від 07.02.2018 р.; сертифікатом якості па добриво № партії 07/2/18-3 від 07.02.2018 р.: ТТН № 008/1 від 07.02.2018 року ; актом прийому-передачі № 5 від 12.02.2018 р.; сертифікатом якості на добриво № партії 12/2/18-3 від 12.02.2018 р.; ТТН № 007 від 12.02.2018 р.; актом прийому-передачі № 4 від 20.02.2018 року; сертифікатом якості па добриво № партії 20/2/18-3 від 20.02.2018 р.; ТТН № 008 від 20.02.2018 року, актом прийому-передачі № 3 від 21.02.2018 року; сертифікатом якості па добриво № партії 21/2/18-3 від 21.02.2018 р.; ТТН № 009 від 21.02.2018 року; ТТН № 012 від 21.02.2018 року; ТТН № 011 від 21.02.2018 року; ТТН № 010 від 21.02.2018 року; актом прийому-передачі № 9 від 01.03.2018 року; ПН №1 від 01.03.2018 року; сертифікатом якості на добриво № партії 01/3/18-3 від 01.03.2018 р.; ТТН № 024 від 01.03.2018 року; актом прийому-передачі № 8 від 02.03.2018 р.; сертифікатом якості на добриво № партії 02/3/18-3 від 02.03.2018 р.; ТТН № 023 від 02.03.2018 року; актом № 7 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за травень 2018 року; обліковим листом тракториста машиніста за травень 2018 року; карткою № 15 типова форма М-12 за грудень, січень 2018 р.; прибутковий ордер (М-4) 4№ 5 від 02.03.2018 р.; прибутковий ордер (М-4) № 44 від 01.03.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 34 від 21.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 33 від 21.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 32 від 21.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 31 від 21.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 30 від 20.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 27 від 12.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 25 від 07.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 24 від 02.02.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 18 від 18.01.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 17 від 18.01.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 16 від 18.01.2018 р., прибутковий ордер (М-4) № 15 від 1 7.01.2018 р.;
з ТОВ «Завод по виготовленню органічних добрив «Урожай»: актом звіряння розрахунків від 31.03.2018 року; актом прийому -передачі № 1 від 18.12.2017 р.; сертифікатом якості № 18/12-1 від 18.12.2017 року; ТТН № 026 від 18.12.2017 року; актом . про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за травень 2018 року; обліковим листом тракториста машиніста за травень 2018 року; прибутковим ордер (М-4) № 475 від 18.12.2017 р., прибутковим ордером (М-4) № 72 від 16.03.2018 р., карткою № 231 форма М-12 ТОВ «Завод Урожай»;
з ТОВ «Буд-опторг-прайм»: актом прийому-передачі № 1 від 29.09.2017 р., ТТН № 121244 від 29.09.2017 року, актом № 4 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 2018 рік, обліковим листом тракториста-машиніста, карткою № 187 форма М-12, прибутковим ордером М-4 № 334 від 59.08.2017 р.
Судова колегія також зазначає, що реальність господарських відносин із вказаними вище контрагентами підтверджуються також тими обставинами, що в 2017 році у ТОВ «Агрофірма Пирятин» в обробітку було 1406,48 га землі, що підтверджується звітом 4 с/г про посівні площі с/г культур під урожай 2017 р. (річна), податковою декларацією з плати за землю, а також податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (плаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форма 1 ДФ.
Згідно пояснень наданих позивачем, відповідно до технологічної карти на 2018 рік заплановано використати зокрема мінеральні добрива, а тому завчасно, до початку посівних робіт, ТОВ «Агрофірма «Пирятин» домовилась про поставку мінеральних добрив із зазначеними вище юридичними особами на підставі договорів купівлі-продажу Підписання договорів здійснювалось за місцем знаходження контрагентів, що підтверджується посвідченнями про відрядження на директора ТОВ «Агрофірма «Пирятин».
Згідно відповіді на запит ТОВ «Агрофірма Пирятин» з ТОВ «Пром-Органік» було надано відповідь, в якій було підтверджено господарські відносини між ТОВ «Пром-Органік» і перевізниками (ФОП Волинець, ФОП Карашівський). Крім того зазначено, що добрива мінеральні «Органік» (концентрат) вироблені на потужностях ТОВ «Пром- Органік» і на виготовлену продукцію виробник надав сертифікати якості. Мінеральні добрива були придбані для власних посівів. Потреба в добривах (249.058 т) була розрахована виходячи з потреби на посівні площі 2017 р. - 1406,48 га.
Також позивач вказав, що в 2018 році було засіяно 662,01 га., в т. ч. 342,01 - кукурудза; 50 га сої; 270 га соняшник, що підтверджується звітом 4 с/г про посівні площі с/г культур під урожай 2018. В зв`язку з зменшенням посівної площі весь об`єм придбаних добрив не був використаний, оскільки фактично було внесено 104,7 т (з 249,058 т) добрив на суму 4397400,00 грн. (без ПДВ) та відповідно 144,358 т на суму 6053038,67 грн. (без ПДВ) залишилось на залишку у складі активів. Факт використання добрив в кількості 104,7 т підтверджується первинними документами, а саме: обліковим листом тракториста-машиніста; актом списання матеріалів. Станом на кінець 2018 року ТОВ «Агрофірма Пирятин» за отримані добрива розрахувалась повністю, що підтверджується актом звірки.
Щодо посилання податкового органу на наявність негативної податкової інформації відносно вказаних вище контрагентів підприємства позивача, колегія суддів зазначає, що
Що стосується посилання апелянта на узагальнені податкові інформації, суд зазначає, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Колегія суддів також зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Таким чином, доводи апелянта висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
Що стосується посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наявним у справі доказам: висновку експерта від 07.08.2019 №940 у кримінальному провадженні № 32018170000000006, за змістом якого підписи у первинних та інших бухгалтерських документах від імені директора ТОВ «Талларінга-Стар» (ТОВ «Лотос Фінанс») виконані іншою особою, та протоколи допиту і письмові пояснення власників транспортних засобів та водіїв, що згідно ТТН здійснювали перевезення ТМЦ, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування встановленого порушення, ГУ ДПС у Полтавській області зазначалось про те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області надано інформацію про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32018171000000006 від 29.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 212 КК України.
В рамках кримінального провадження, зокрема, розслідується злочинна діяльність службових осіб ТОВ «Агрофірма «Пирятин», які в період 2016-2018 років ухилились від сплати податків шляхом відображення по документам бухгалтерського та податкового обліків проведення фінансово-господарських взаємовідносин з придбання посівних с/г культур, добрив, ПММ, робіт та послуг, які фактично не відбулися.
В рамках кримінального провадження № 32018171000000006 проведено судову почеркознавчу експертизу щодо відповідності підписів в первинних бухгалтерських документах ТОВ «Лотос Фінанс» по постачанню ТМЦ в адресу ТОВ «Агрофірма «Пирятин» зразкам підписів та почерку директора ТОВ «Лотос Фінанс» - Максіменко Л.С.
Відповідно до висновку експерта № 940 від 07.08.2019 підписи від імені ОСОБА_1 в бухгалтерських документах ТОВ «Лотос Фінанс», зокрема, видаткові накладні та ТТН: накладна № 9 від 01.03.18 (ТТН №№ 001, 002, 003, 004, 005, 006, 007 від 01.03.19), № 10 від 12.03.18 (ТТН №№ 008, 009, 010, 011), № 11 від 13.03.18 (ТТН № 012, та 012 від 13.03.18) № 12 від 14.03.18 (ТТН № 014, 015, від 14.03.18, №№ 14, 18 від 16.03.18 (ТТН № 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 025, 026, 027,028, 029, 030, 031, 032, 033 від 16.03.18), № 13 від 15.03.18 (ТТН №№ 016, 017 від 15.03.18) №№ 16, 17 від 16.03.18, а саме, в графах: «від постачальника Директор», «відпуск дозволив директор ОСОБА_1 », «Здав (відповідальна особа вантажовідправника) директор ОСОБА_1 » - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Крім того, апелянт послався на те, що цю особу допитано в якості свідка, яка повідомила, що вона: не придбавала і не знала про існування підприємства - ТОВ «Лотос Фінанс»; печатку товариства не отримувала; офісне приміщення не винаймала; ключ ЕЦП в органах фіскальної служби не отримувала; рахунки в банківських установах не відкривала; угоди, договори, інші бухгалтерські документи, в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофірма «Пирятин» не складала та не підписувала та інших осіб не уповноважувала.
Допитано в якості свідка ФОП ОСОБА_4 - власника та володільця автомобіля MERCEDES-BENZ, модель 1843LS, д.н.з. НОМЕР_2 ; орендаря напівпричіпа MERCERON (спеціалізований напівпричіп Н/ПР-цистерна - Е, модель - НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_5 , договір оренди № 1 від 12.08.17). ОСОБА_4 повідомив, що у період з 2017-2018 років, вищезазначені транспортні засоби він використовує для перевезення нафтопродуктів, та керував ними водій ОСОБА_6 . У вказаний період перевезення здійснювались на замовлення підприємств; ТОВ «Синергія», ТОВ «ТД Корнер», ТОВ «ПМК - 77», ТОВ «Енерджі -1». ТОВ «Бокаро Інвест», ТОВ «Фінанс - Л», ТОВ «Денеб Компані», ТОВ «Євро Пауер», ТОВ «Нілайм Сіті», ТОВ «Стейт Оіл» та ТОВ «Агрофірма «Пирятин» ОСОБА_4 не відомі, перевезення вантажу на їх замовлення не здійснювалось.
Також, допитано в якості свідка орендодавця напівпричіпа MERCERON - спеціалізований напівпричіп Н/ПР-цистерна - Е, модель - НОМЕР_3 , власника ОСОБА_7 , який підтвердив інформацію ОСОБА_4 про перебування належного йому на праві власності транспортного засобу в оренді у ОСОБА_4 .
В ході здійснення заходів досудового розслідування, отримано письмове повідомлення від 14.08.19 від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - власників автомобілів, які повідомили про передачу транспортних засобів в оренду ТОВ «Нафтатрейдгруп», тому не приймали участь в будь-яких господарських операціях підприємств, щодо яких здійснюється кримінальне провадження чи інших суб`єктів господарювання.
Оренда транспортних засобів підтверджується договорами найму (оренди) транспортних засобів, серед переліку DAF д.н.з. НОМЕР_4 , DAF д.н.з. НОМЕР_5 , VOLVO д.н.з. НОМЕР_6 , напівпричепів TRAILOR д.н.з. НОМЕР_7 , MERCERON д.н.з. НОМЕР_8 , якими згідно ТТН здійснювалось транспортування ТМЦ від ТОВ «Денеб Компані», ТОВ «Євро Пауер», ТОВ «Ін Том», ТОВ «Стейл Оіл» в адресу ТОВ «Агрофірма «Пирятин».
Допитано в якості свідка громадянина ОСОБА_10 , власника автомобіля КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_9 , який повідомив, що цей автомобіль перебуває у власності з 07.03.2017 та призначений для перевезення зернових культур.
Автомобіль в оренду не передавався, а використовувався з 01 березня 2018 по 17 березня 2018 самим власником та перебував на стоянці за адресою: Кіровоградська обл., смт Новгородка, вул. Криворізька, 39. Також, ОСОБА_10 повідомив, що ТОВ «Лотос Фінанс», ТОВ «Агрофірма «Пирятин» йому не відомі, перевезення вантажу на замовлення цих суб`єктів господарювання не здійснював.
У той же час, автомобілем КАМАЗ 532150 державний номерний знак НОМЕР_9 на замовлення ПП «Пром Органік», ТОВ «Завод по виготовленню органічних добрив «Урожай», ТОВ «Лотос Фінанс», (вантажоодержувач ТОВ «Агрофірма «Пирятин») здійснювалось перевезення: добрив мінеральних «органік» (концентрат): 02.03.18 - ттн №023 (т.2 арк.17), 18.01.18 - ттн №003 (т.1 арк.220); сої: 01.03.18 - ттн № 001 (т. 2 арк. 70); соняшника: 16.03.18 - ттн № 021 (т.2 арк. 127), № 022 (т. 2 арк. 131), 15.03.18 - ттн № 016 (т. 2 арк. 120).
Що стосується висновку експерта у кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає, що висновок експерта є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України). Висновок експерта це процесуальний документ, в якому викладено докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України). Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку (ст. 356 КПК України). Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів (статті 85 89, 94 КПК України).
На підставі наведених вище норм, колегія суддів зазначає, що оцінка висновків експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження № 32018171000000006 належить до компетенції суду, який розглядає матеріали цього провадження, у спосіб та у порядку, що визначений приписами КПК України, а тому цей висновок експерта не має преюдиційного значення для вирішення цієї адміністративної справи.
Щодо посилання апелянта на протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає, що будь-які матеріали кримінального провадження, наприклад, протокол допиту свідка або протокол обшуку, не є належним доказом вчинення будь-якою особою кримінально-караного діяння, а відтак, відсутність належних доказів, як то вирок, вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.
Що стосується посилання апелянта на порушення підприємством позивача правил перевезення продукції сільського господарства та мінеральних добрив, колегія суддів зазначає, що договори на транспортні перевезення укладали контрагенти позивача, які і несуть відповідальність за дотримання правил перевезень.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено наявності в діях ТОВ "Агрофірма "Пирятин" ознак неправомірних дій щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Талларінга-Стар", ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компанія", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року по справі № 440/3111/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року по справі № 440/3111/19 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року по справі № 440/3111/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 26.06.2020 року
