Справа № 730/973/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/204/21 Категорія - скарги Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2021 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою, яку було винесено під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 297, ч. 3 ст. 297 КК України, обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 19 березня 2021 року та визначено розмір застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90800), з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на те, що ризики, встановлені попередніми судовими рішеннями не зменшились і продовжують існувати. З урахуванням висунутого обвинувачення, даних про особу та наявності ризиків, суд прийшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та змінити йому запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов`язання.
В обґрунтування заявлених вимог, викладених в апеляційній скарзі зазначає, що має захворювання, яке потребує негайної госпіталізації, проте судом не було взято цього до уваги. Наголошує на відсутності з його сторони ризиків переховування та впливання на свідків, а тому тримання під вартою вважає необґрунтованим та невмотивованим.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, прохання захисника, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 392 КПК України не передбачає оскарження та апеляційного перегляду судових рішень, не передбачених цим КПК, в тому числі рішення суду про продовження обвинуваченому строку тримання його під вартою під час судового розгляду справи. Проте, враховуючи Рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року, яким визнано неконституційним закріплене статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, дана апеляційна скарга була прийнята і допущена до судового розгляду. Розглянувши дану скаргу по суті, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення. Таке рішення ґрунтується наступним.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Борзнянського районного суду від 09.09.2020 підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05.11.2020 із визначенням розміру застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (84080 грн.).
Ухвалою слідчого судді Борзнянського районного суду від 03.11.2020 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжено до 07.12.2020 із визначенням розміру застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (84080 грн.).
Ухвалою слідчого судді Борзнянського районного суду від 03.12.2020 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжено до 31.01.2021 із визначенням розміру застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (84080 грн.).
Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції встановив, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали і продовжують існувати, а саме наявність підстав вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, суд врахував категорії інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а тому, з метою запобігти спробам переховуватися від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, суд, керуючись наданими йому законом повноваженнями, дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду в межах поданої апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та навів мотиви прийнятого рішення, зазначивши, що обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на даний час відповідає його особі, характеру та тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, приймаючи до уваги тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, які суд оцінює у сукупності з іншими даними, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки відсутні підстави вважати, що інший (менш суворий) запобіжний захід, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, при цьому, будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту під час апеляційного розгляду не наведено.
Що стосується твердження обвинуваченого про наявність захворювання, яке потребує негайної госпіталізації, і цього факту судом не було взято цього до уваги, то такі не є слушними, оскільки дане питання було предметом розгляду суду першої інстанції, зокрема питання щодо необхідності проведення медичного огляду, проте апеляційному суду будь-яких документальних підтверджень з приводу цього надано не було.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2021 року, якою було продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
