Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 лютого 2018 року
у справі № 541/440/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо моменту, з якого шахрайство вважається закінченим злочином
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. Цим самим вироком за ч. 3 ст. 368 КК України його виправдано.
Апеляційним судом вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: засуджений ОСОБА_1 зазначає, що його вина у вчиненому не підтверджується жодним доказом, досудове слідство проведено з порушення норм КПК України, у справі не заподіяно будь-якої шкоди, відсутній потерпілий, а тому в його діях немає складу інкримінованого злочину.
Правова позиція Верховного Суду: шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.
Висновки: шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства.
Ключові слова: злочини проти власності, стадії вчинення шахрайства, етапи вчинення злочину, досягнення злочинного умислу, матеріальний склад злочину, момент закінчення злочину
