Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 січня 2020 року
у справі № 371/1486/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо суб`єктивної сторони службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України
Фабула справи: за вироком суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції стосовно виправданого ОСОБА_1 залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує на необґрунтоване неприйняття судом належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у службовому підробленні, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідно, безпідставного виправдання ОСОБА_1 за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.
Правова позиція Верховного Суду: внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.
За змістом висунутого ОСОБА_1 обвинувачення неправдивими відомостями в протоколах стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є всі обставини події, а саме вчинення ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, а тому, вносячи ці недостовірні дані до офіційного документа, він мав завідомо усвідомлювати їх неправдивість, тобто заздалегідь, до моменту складання документа, бути безсумнівно обізнаним щодо цього.
Законом України про кримінальну відповідальність передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч.ч. 1, 2 ст. 24 КК України).
Висновки: суб`єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується лише прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим), а отже обов`язковою умовою є усвідомлення обвинуваченим неправдивого характеру таких відомостей.
Ключові слова: склад злочину, злочини у сфері службової діяльності, умисна форма вини
