Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 липня 2026 року
у справі № 991/6646/20[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків подальшого добровільного відшкодування шкоди, завданої внаслідок зловживання владою або службовим становищем
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Вищого антикорупційного суду:
- ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано, у зв`язку з недоведенням, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим;
- ОСОБА_8 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано, у зв`язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Цим же вироком ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк 1 рік, та відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК звільнено від цього покарання на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.
Вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції скасовано та ухвалено новий вирок, яким:
- ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавленням волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 3 роки, зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн; за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік, та відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_7 звільнено від цього покарання на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності;
- ОСОБА_8 засуджено ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавленням волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн; за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік, та відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_8 звільнено від цього покарання на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.
ОЦІНКА СУДУ
Перевіряючи доводи сторони захисту в частині не доведення завдання шкоди державним інтересах та спричинення тяжких наслідків внаслідок дій засуджених, суд зазначив наступне.
Так, згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Отже, у цьому провадженні кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК настає лише у разі, коли зловживанням службовою особою службовим становищем владою спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб у розмірі 220 250 грн або більше.
При цьому, питання щодо спричинення шкоди БФ АМПУ внаслідок перерахування ДФ ХМВПЕ на виконання договору є таким, що не потребує спеціальних знань та вирішується шляхом аналізу умов договору, дій обвинувачених з їх виконання, а також банківських виписок по рахунках БФ АМПУ, ДФ ХМВПЕ.
Враховуючи наведене, суд констатував, що БФ АМПУ було завдано шкоду на загальну суму 2 490 000 грн, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, і вважається тяжкими наслідками.
ВИСНОВКИ: що стосується подальшого добровільного відшкодування завданої шкоди, то це не спростовує спричинення тяжких наслідків у результаті такого зловживання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК є злочином із матеріальним складом та вважається закінченим з моменту завдання істотної шкоди або спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: службові кримінальні правопорушення, завдана злочином шкода, матеріальні злочини