Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 липня 2026 року
у справі № 991/6646/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо доказового значення довідки Державної аудиторської служби, складеної залученим спеціалістом
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Вищого антикорупційного суду:
- ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано, у зв`язку з недоведенням, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим;
- ОСОБА_8 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано, у зв`язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Цим же вироком ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк 1 рік, та відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК звільнено від цього покарання на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.
Вироком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції скасовано та ухвалено новий вирок, яким:
- ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавленням волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 3 роки, зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн; за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік, та відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_7 звільнено від цього покарання на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності;
- ОСОБА_8 засуджено ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК до покарання у виді позбавленням волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн; за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік, та відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_8 звільнено від цього покарання на підставі ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.
ОЦІНКА СУДУ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не погодилась з висновком суду про визнання недостовірним доказом довідки Державної аудиторської служби. При цьому суд звернув увагу на те, що з вищевказаної довідки на виконання листа детектива НАБУ, що була надана листами, вбачається, що Державною аудиторською службою було проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності БФ АМПУ в частині укладання та виконання договору з ДФ ХМВПЕ. Участь у перевірці взято за матеріалами, наданими НАБУ, які містяться у кримінальному провадженні.
Згідно з довідкою, заступник начальника відділу Державної аудиторської служби України ОСОБА_20 взяла участь в перевірці окремих питань фінансово-господарської діяльності БФ АМПУ.
Суд вказав, що сторона кримінального провадження вправі залучати спеціалістом особу, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування, окрім технічних, інших засобів і могла надавати консультації з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Для цього спеціалісту надавалось право, зокрема, звертати увагу сторони кримінального провадження на характерні обставини чи особливості документів. Зазначене повною мірою кореспондувалось із правом НАБУ, визначеним у п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», зокрема, залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного бюро.
Водночас наведений Закон, згідно зі ст. 1 КПК, є частиною кримінального процесуального законодавства України, відповідно до якого визначається порядок кримінального провадження на території України. Залучення спеціалістів Державної аудиторської служби України та складання останніми довідки відповідає вищенаведеним положенням.
ВИСНОВКИ: вищезазначена довідка [Державної аудиторської служби] є документом, які ч. 2 ст. 84 КПК віднесено до процесуальних джерел доказів, а тому відомості, що містяться у цих документах, суд прийняв як належний та допустимий доказ, надавши йому оцінку у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: службові кримінальні правопорушення, документи Держаудитслужби, спеціальні знання у кримінальному провадженні
