Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 листопада 2026 року
у справі № 991/1196/24[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо характеру зв’язків, які можуть зумовлювати зловживання впливом за ч. 2 ст. 369-2 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 засуджено за ст. 369-2 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки.
Цим же вироком ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.
ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи головою Державної судової адміністрації України, умисно, одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 2500 доларів США для себе і 5000 доларів США для третьої особи за вплив на прийняття особами, уповноваженим на виконання функцій держави (суддями Касаційного адміністративного суду), судового рішення на користь ТОВ «Форватер Плюс», чим вчинив злочин, передбачений ст. 369-2 ч. 2 КК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6, перебуваючи на посаді голови Державної судової адміністрації України, мав комунікацію з заявником ОСОБА_9 , під час якої неодноразово погоджувався вплинути на результат судової справи, учасником якої було ТОВ «Форватер Плюс», шляхом перемовин з іншими посадовими особами, у тому числі з керівництвом Верховного Суду. Водночас жодного факту безпосереднього звернення ОСОБА_6 до суддів або реального впливу на них не зафіксовано.
На час вчинення інкримінованих дій ОСОБА_6 обіймав посаду голови Державної судової адміністрації України, що організаційно забезпечує функціонування судів, але не має повноважень втручатися у здійснення правосуддя і ухвалення судових рішень, впливати на їх прийняття чи координувати діяльність суддів. Разом із цим, судом встановлено, що ОСОБА_6 вказував про наявність неформальних зв`язків з тими чи іншими особами в судовій системі, що обумовлювало можливість здійснення ним впливу на прийняття такого рішення.
Оцінивши такі обставини, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 мав комунікацію з Головою Верховного Суду, представниками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду і в розумінні ОСОБА_9 міг здійснити вплив на ухвалення суддями цього суду рішення в інтересах ТОВ «Форватер Плюс», мав намір здійснити такий вплив особисто і через інших осіб, а після отримання грошових коштів, вчиняв дії з метою впливу на прийняття такого рішення. Вислови ОСОБА_6 , зафіксовані в матеріалах негласних заходів, розцінені судом як такі, що свідчать про декларування ним зв`язків з особами, які потенційно можуть вплинути на розгляд справи та переконати передати відповідну інформацію щодо справи третім особам. При цьому він не давав чітких гарантій результату, уникав зобов`язань, зберігаючи невизначеність.
ВИСНОВКИ: диспозиція ст. 369-2 ч. 2 КК України не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, у зв`язку із чим зловживання впливом, яке особа пропонує чи обіцяє здійснити або за здійснення якого вона одержує неправомірну вигоду, може бути зумовлене довірчими, дружніми, родинними, близькими особистими чи іншого роду стосунками такої особи із особою, уповноваженою на виконання функцій держави, службовим чи професійним авторитетом для іншої особи, службовими зв'язками.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила кваліфікації злочинів, зловживання впливом, корупційні правопорушення, неформальні зв’язки