Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 лютого 2020 року
у справі № 9901/520/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності поважних причин пропуску іноземним господарським товариством строку звернення до суду з позовом про оскарження указу Президента України
Фабула справи: ТОВ «Ювас Брокер» звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Президента України, третя особа - Рада Національної безпеки і оборони України, у якому просило визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 19 березня 2019 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ Президента України) в частині введення в дію рядка 169 додатка 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Викладені в позовній заяві вимоги ТОВ «Ювас Брокер» обґрунтовує порушенням законних прав та інтересів юридичної особи, які полягали в неможливості здійснення ділових контактів, укладенні угод і здійснення будь-яких операцій з фінансовими та іншими активами на території України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано десять днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення з позовом, із зазначенням підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у задоволенні заяви ТОВ «Ювас Брокер» про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.
Мотивація апеляційної скарги: ТОВ «Ювас Брокер» зазначає, що початок обчислення строку звернення до суду із позовом обчислюється з дня, коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскаржуваний Указ Президента України до відома скаржника не доводився, жодного доказу обізнаності скаржника про існування Указу не існує. Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та несправедливо визначив відомості про публікацію оскаржуваного Указу Президента України в газеті «Урядовий кур`єр» початком перебігу строку звернення до суду. Також ТОВ вказує, що оскаржуваний Указ є нормативно-правовим актом та в силу положень ч. 3 ст. 264 КАС України може бути оскаржений до адміністративного суду протягом всього строку його чинності. Питання поважності причин пропуску строків звернення до суду судом у цій справі не досліджувалось.
Правова позиція Верховного Суду: для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного Указу Президента України, він стосується застосування персональних економічних санкцій щодо визначеної в ньому юридичної особи, а саме ТОВ «Ювас Брокер», тобто є актом індивідуальної дії, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки, передбачає індивідуалізовані приписи щодо обмеження здійснення господарської діяльності зазначеного суб`єкта господарювання, а отже, адресований одній особі, не регулює певний вид суспільних відносин, і вичерпує свою дію після його реалізації.
Отже, Указ Президента України є індивідуально-правовим актом і положення ч. 3 ст. 264 КАС України щодо можливості оскарження нормативно-правового акта протягом всього строку його дії застосуванню не підлягають.
Відповідно п. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
Офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур`єр».
Оскільки оскаржуваний Указ Президента України оприлюднено в газеті «Урядовий кур`єр» від 21 березня 2019 року, то початок перебігу строку на звернення до суду для його оскарження, за загальним правилом, розпочався з 21 березня 2019 року.
Крім того, як вбачається з п. 3 оскаржуваного Указу Президента України, він набирає чинності з дня його опублікування. Тобто, шестимісячний строк, перебіг якого розпочався з 21 березня 2019 року, закінчився 21 вересня 2019 року.
Висновки: зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги випливає, що ТОВ щонайменше з 05 квітня 2019 року знав про видання Указу Президента України. Від цієї дати ТОВ, якщо мало намір здійснювати фінансово-господарську чи іншу діяльність на території України, повинне було б дізнатись і мусило би знати нормативне регулювання видів діяльності, якими воно хотіло займатись чи займалося. Видається, що в разі здійснення такої діяльності ТОВ мало знати також порядок, умови та строки видання нормативних чи правозастосовних актів органів державної влади України, їх оприлюднення і набрання ними чинності. Від 05 квітня 2019 року до дня подання апеляційної скарги (25 вересня 2019 року) скаржник не міг не знати чи не довідатися, що Указ Президента України був виданий 19 березня 2019 року, оприлюднений 21 березня того ж року, що цей акт порушує чи обмежує його права, що строк на оскарження має (може) відраховуватися від дати оприлюднення цього акта.
Отже, суд першої інстанції, зважаючи на відсутність поважних причин для поновлення ТОВ строку звернення до адміністративного суду, дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України.
Ключові слова: процесуальні строки, правила обчислення строку звернення до суду, оскарження нормативно-правових актів, оскарження індивідуально-правових актів, ознаки нормативно-правових актів, підстави повернення апеляційної скарги
