Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 лютого 2020 року
у справі № 640/109/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у скасуванні реєстрації місця проживання малолітньої дитини
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до районної державної адміністрації, у якому просила:
- визнати бездіяльність відповідача в частині відмови у скасуванні реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2 неправомірною;
- зобов`язати скасувати реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_2 в порядку, визначеному п. 28 Правил реєстрації місця проживання та порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила про порушення її прав та інтересів, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо скасування реєстрації місця проживання її малолітньої дитини, вчиненої з порушенням чинного законодавства.
Окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки спір між сторонами підлягає розгляду за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Апеляційний адміністративний суд ухвалу окружного адміністративного суду змінив в мотивувальній частині, оскільки суд помилково вказав на те, що предметом спірних відносин у цій справі є користування та розпорядження майном, а саме квартирою, що належить ОСОБА_3. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує що, спори з приводу законності дій посадових осіб органів місцевого самоврядування є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб`єкта владних повноважень під час реалізації наданих йому законодавством владних управлінських функцій.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
За приписами ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 161 CK України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Висновки: позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у скасуванні реєстрації місця проживання малолітньої дитини та зобов`язання скасувати таку реєстрацію повинні розглядатися в порядку, передбаченому ЦПК України.
Ключові слова: цивільна юрисдикція, цивільне судочинство, адміністративна юрисдикція, адміністративне судочинство, сімейні спори, визначення місця проживання дитини
