Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 серпня 2026 року
у справі № 160/10887/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо місцевої ради, до повноважень якої станом на 1992 рік належало прийняття рішень з приводу встановлення і зміни меж сільрад
Фабула справи: Марганецька міська рада (далі - позивач, міська рада) звернулася до суду з позовом до Червоногригорівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, правонаступником, якої є Дмитрівська сільська рада та Червоногригорівська селищна рада від 12.06.1992 «Про затвердження проєкту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів».
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність оспорюваного рішення з підстав того, що межі Дмитрівської сільської ради визначені з порушенням процедури визначеної законодавством, і не могли встановлюватися жодним чином без залучення інших сусідніх громад, в тому числі, Марганецької міської ради.
Окружний адміністративний суд рішенням позов залишив без задоволення.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення окружного адміністративного суду та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
Мотивація касаційної скарги: Червоногригорівська селищна рада зазначає, що на цей час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 2 частини першої статті 102 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 №561-XII у взаємозв`язку із пунктом 4 Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-X у спорі про правомірність затвердження у 1992 році проєкту формування території і визначення меж уже існуючої сільської ради, розробленого в межах планово-картографічних матеріалів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, без встановлення меж у натурі та без утворення нових землеволодінь за рахунок земель запасу. Також доводить, що Дмитрівська сільська ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області діяла в межах своїх повноважень, що були передбачені діючим законодавством на час спірних правовідносин. Зазначає, що проєкт формування території і визначення меж Дмитрівської сільської Ради складено з метою створення територіальних умов для самостійного вирішення його спеціалістами всіх питань місцевого життя, що стосуються життя місцевого населення на підставі законодавства України та повної економічної самостійності.
Правова позиція Верховного Суду: на час прийняття відповідачем 2 оспорюваного рішення земельні відносини були врегульовані Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990 №561-ХІІ.
Приписи пунктів 13, 15 Земельного кодексу Української РСР визначали, що Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території області: змінюють межі районів у зв`язку з передачею територій селищних і сільських Рад та окремих населених пунктів у межах області; вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.
Питання адміністративно-територіального устрою Української РСР на час прийняття оспорюваного рішення були врегульовані Положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-X (далі - Положення №1654-X, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 4 Положення №1654-X утворення і ліквідація сільрад, встановлення і перенесення їх адміністративних центрів, встановлення і зміна меж сільрад проводяться виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів.
За обставинами цієї справи спірне рішення, яким затверджений проєкт формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів, було прийнято Дмитрівською сільською радою народних депутатів.
Суд апеляційної інстанції також встановив відсутність подання виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради народних депутатів до Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів про встановлення і зміну меж сільради.
Однак, за наведеними вище нормами, на час прийняття оспорюваного рішення Дмитрівська сільська рада народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області не мала повноважень на прийняття рішення щодо земельних відносин та з питань адміністративно-територіального устрою в межах території відповідної ради.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 102 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 №561-ХІІ проєкти утворення нових землеволодінь і землекористувань після погодження із заінтересованими власниками землі та землекористувачами розглядаються і затверджуються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Водночас, суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів дотримання Дмитрівською сільською радою народних депутатів вимог цієї норми, відповідачі не надали до суду доказів здійснення такого погодження з Марганецькою територіальною громадою. Однак за обставинами цієї справи частина земель належала саме позивачу.
Ураховуючи наведені встановлені судами обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду апеляційної інстанції про прийняття оспорюваного рішення з порушенням зазначених вище правових норм, а отже є протиправним і нечинним.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції слушно звернув увагу на те, що до спірних правовідносин не застосовні Закон України «Про місцеве самоврядування», що набрав чинності 12.06.1997, Земельний кодекс України, що набрав чинності 25.10.2001, Закон України «Про землеустрій», що набрав чинності 22.05.2003, оскільки ці нормативні акти були прийняті за часом пізніше, ніж прийнято оспорюване рішення, а отже поширюються на ті відносини, які виникли після набрання ними чинності та не мають зворотної дії в часі.
Висновки: за нормами, що діяли на момент прийняття оскарженого рішення сільською радою народних депутатів [1992 рік], саме до компетенції обласної Ради народних депутатів належало прийняття рішень щодо земельних відносин та з питань адміністративно-територіального устрою в межах території відповідної ради.
При цьому, необхідною умовою для встановлення і зміни меж сільрад, виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів, є наявність подання виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів.
Ключові слова: спори у сфері землеустрою, спори між місцевими радами, повноваження місцевих рад
