Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 червня 2020 року
у справі № 826/20170/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнятих у межах процедур виведення неплатоспроможного банку з ринку
Фабула справи: ТОВ «Будконструкція» звернулось з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - уповноважена особа Фонду), треті особи - ТОВ «ЮФС», ТОВ «Регіонінвест», ТОВ «Центр технічної інвентаризації», ТОВ «Сіті Ван Девелопмент», ТОВ «Київський архітектурно-проектний альянс», ТОВ «Хрещатикбудінвест», ТОВ «Сервіс-Технобуд», ТОВ «Хрещатик Інвестбуд», ТОВ «КУА «ЮДП ЕССЕТ Менеджмент», ТОВ «Юкрейніан Лігал Ассістанс», ПрАТ «Агрофірма «Троянда», ТОВ «Компанія з управління та живої експлуатації «Новосервіс», ПАТ «Київський мотоциклетний завод», в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду, оформлене протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду, яким затверджено протокол;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду відновити становище, яке існувало до прийняття наказу.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду, яким затверджено протокол в засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями в частині визнання нікчемними правочинів. Зобов`язано уповноважену особу Фонду відновити становище, яке існувало до прийняття наказу, яким затверджено протокол засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: уповноважена особа Фонду вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у результаті здійснення спірних транзакцій ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» не отримав нових грошових коштів на погашення зобов'язань за кредитним договором, що є ознакою нікчемності, визначеною п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Правова позиція Верховного Суду: помилковим є застосування ст. 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є державний орган чи юридична особа публічного права, що здійснює функції суб`єкта владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
У цій справі правовідносини стосуються дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання договорів (правочинів), укладених між ТОВ «Будконструкція» та юридичними особами про надання поворотної фінансової допомоги, нікчемними.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Спори, пов`язані з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку (в тому числі шляхом ліквідації), не тотожні зі справами щодо оскарження рішень Фонду, прийнятих у межах процедур виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, повідомлення про застосування наслідків нікчемності.
Висновки: оскільки позивач оскаржує рішення про застосування наслідків нікчемності правочинів, прийняте уповноваженою особою Фонду не як суб`єктом владних повноважень, а як органом управління ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», що здійснює заходи із забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.
Цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 826/20165/16.
Ключові слова: господарська юрисдикція, адміністративне судочинство, спори за участі ФГВФО
