Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 лютого 2020 року
у справі № 316/1358/17[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо скасування рішення суду через порушення таємниці наради суддів
Фабула справи: за вироком суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України, та виправдано через відсутність в діянні складу кримінальних правопорушень. Ухвалою суду постановлено виправити допущену в резолютивній частині вироку описку - вказано «ч. 1 ст. 364 КК України» замість невірно зазначеної «ч. 1 ст. 366 КК України».
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду та ухвалу про виправлення описки без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор стверджує про незаконність ухвали місцевого суду про виправлення описки, вважаючи, що виправлення ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України в резолютивній частині вироку є перекваліфікацію інкримінованого ОСОБА_1 злочину. Також зазначають, що апеляційний суд не звернув уваги на зазначені порушення, не виправив їх, доручив проведення перевірки факту порушення таємниці нарадчої кімнати голові місцевого суду, а не територіальному управлінню Державної судової адміністрації, як про те просив прокурор, чим були порушені вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та у сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо.
Таким чином, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, є порушенням таємниці наради суддів.
Разом з тим, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК України 1960 року порушення таємниці наради суддів вважалося безумовною підставою для скасування судового рішення.
Проте в КПК України 2012 року законодавець суттєво скоротив перелік підстав, наявність яких є безумовною підставою для скасування судового рішення (ч. 2 ст. 412 КПК України). Відсутня серед них і така підстава як порушення таємниці наради суддів.
Отже, застосування історичного методу тлумачення дає підстави вважати, що при ухваленні КПК 2012 року законодавець вважав недоцільним відносити порушення таємниці наради суддів до безумовних підстав для скасування судового рішення, залишивши тим самим судам апеляційної та касаційної інстанцій можливість оцінювати істотність виявлених порушень порядку ухвалення рішення в нарадчій кімнаті з точки зору критеріїв, указаних в ч. 1 ст. 412 КПК України 2012 року, а саме шляхом з’ясування чи призвели вони до неможливості ухвалити законне й справедливе рішення.
Висновки: з урахуванням положень ст. 367 КПК України, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обгрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.
Ключові слова: підстави для скасування вироку суду, законність рішення суду, таємниця нарадчої кімнати
