Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 серпня 2020 року
у справі № 431/2787/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо строків погашення судимості - за попередній (попередні) і за наступний (останній) злочини
Фабула справи: за вироком районного суду ОСОБА_1 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ст. 395 КК України у виді арешту на строк 3 місяці. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Апеляційний суд апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишив без задоволення, а вирок районного суду - без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання особі засудженого через суворість.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 5 ст. 90 КК України, якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.
При цьому вказана норма закону про кримінальну відповідальність не ставить вирішення питання про переривання перебігу строку погашення судимості у залежність від того, чи особу засуджено із призначенням покарання або із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Тому, якщо особа, що відбула покарання за попередній злочин, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який її засуджено із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, то строк погашення судимості за попередній злочин переривається та повинен обчислюватися заново.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
При цьому початок обчислення іспитового строку припадає на день проголошення вироку суду (ч. 1 ст. 165 КВК України) і не збігається з початковим моментом, коли особа визнається такою, що має судимість, - днем набрання законної сили обвинувальним вироком (ч. 1 ст. 88 КК України).
Висновки: враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК України про наслідки переривання перебігу строку погашення судимості за попередній злочин та обчислення строків погашення судимості окремо за кожний злочин (правило про самостійний перебіг строків погашення судимості), початок перебігу перерваного строку погашення судимості за попередній злочин повинен збігатися із початком перебігу строку судимості за останній злочин.
Отже, саме з цього моменту одночасно спливатимуть два строки погашення судимості - за попередній (попередні) і за наступний (останній) злочини, і особа вважається судимою за всі ці злочини. Ці строки спливають паралельно, тобто не складаються і не поглинаються один одним, та закінчуються самостійно (кожний у свій час), залежно від їх тривалості.
Ключові слова: таємне викрадення майна, неправомірна вигода, протиправні дії у виді крадіжки телефонних дротів
