Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 липня 2020 року
у справі № 9901/48/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо оскарження актів Верховної Ради України у порядку адміністративного судочинства
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постановах
від 18 квітня 2018 року у справі № 9901/380/18
від 27 березня 2019 року у справі № 9901/952/18
від 01 квітня 2020 року у справі № 9901/571/19
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРУ, у якому просив визнати ВК України протиправним і таким, що порушує виборчі права безпартійного громадянина України ОСОБА_1, оскільки позбавляє його права бути кандидатом на виборах народних депутатів України шляхом самовисування.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою відмовив у відкритті провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Мотивація апеляційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі з огляду на те, що Рада, будучи органом законодавчої влади, при здійсненні законотворчої діяльності не виконує владних управлінських функцій, а тому її дії в цьому процесі не можуть підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції, спростовує свій висновок, зазначаючи також про те, що позивач оспорює ухвалений ВРУ нормативно-правовий акт, який забезпечує правове регулювання певної сфери суспільних відносин.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність нормам Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Ст. 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить вирішення питань про відповідність нормам Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів ВРУ.
Згідно із ч. 1 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України(конституційність) законів України та інших правових актів ВРУ, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Висновки: невідповідність Конституції України актів ВРУ може бути підставою для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо їх неконституційності, що свідчить про неможливість розгляду таких справ у порядку адміністративного судочинства.
Ключові слова: виборчі права, право щодо висування кандидата у народні депутати, права щодо самовисування кандидатом у народні депутати
