Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 березня 2021 року
у справі № 266/3090/18[2]
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови визнання діяння кримінальним правопорушенням
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 366-1 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Справа розглядалась судами неодноразово. За результатами нового апеляційного перегляду, апеляційний суд вироком виправдувальний вирок суду першої інстанції скасував. ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ст. 366-1 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 2700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст. 2 КК визначено, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
За частиною 1 ст. 11 КК злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Згідно з положеннями ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
ВИСНОВКИ: діяння може вважатися кримінальним правопорушенням лише за умови, якщо воно визнається таким чинною нормою Особливої частини КК. Втрата такою нормою чинності тягне неможливість її застосування до діянь, які раніше визнавалися злочином. При цьому в разі ухвалення в подальшому нового закону, який знову визнає відповідне діяння кримінально караним, такий закон не матиме зворотної дії з огляду на наведені положення ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, темпоральна дія кримінального закону, декларування недостовірної інформації, обов’язок декларування доходів
