Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 квітня 2021 року
у справі № 911/15/19
Господарська юрисдикція
Щодо повноважень суду під час ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі сільської ради звернувся з позовом до ТОВ «Агро-Інвест» про стягнення 105 007,10 грн заборгованості за договором оренди земельної ділянки та розірвання вказаного договору.
Ухвалою господарського суду залучено Головне управління ДПС до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 105 007,10 грн заборгованості за відсутності предмета спору. Прийнято спільну заяву сільради та ТОВ «Агро-Інвест» про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду у справі № 911/15/19 на умовах, зазначених у мировій угоді. Закрито провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди і її затвердженням судом.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вважає, що умови мирової угоди у справі № 911/15/19 про відмову саме сільрадою від позовних вимог щодо розірвання договору оренди без винесення даного питання на розгляд сесії сільської ради суперечать вимогам ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а дії сільського голови суперечать інтересам територіальної громади, що є відповідно до положень ст. 192 ГПК України підставою для відмови судом у затвердженні такої угоди.
Правова позиція Верховного Суду: згідно із ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін.
Таким чином, сторонам у справі надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
Мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов'язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов'язанням з метою врегулювання такого спору.
Разом з тим згідно із ч. 3 ст. 192 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Висновки: повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних в ГПК України випадках.
Ключові слова: реалізація принципу диспозитивності, межі судової дискреції, оренда земельних ділянок, пролонгація договору оренди, припинення користування землею
