Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 квітня 2020 року
у справі № 363/4656/16-ц[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі державного підприємства
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор, діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», звернувся до суду з позовом до районної державної адміністрації, ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ТОВ «Ну, намалюй») треті особи: ОСОБА_6 - ОСОБА_46 , ОСОБА_47, ТОВ «Дефо», про визнання недійсними розпоряджень, державних актів та витребування на користь держави земельних ділянок з незаконного володіння.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовлено з інших правових підстав.
Постановою Верховного Суду рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в особі державних компаній заборонено.
Господарським кодексом України не визначено поняття «державна компанія» як окрема організаційно-правова форма господарювання.
Натомість, Державний класифікатор України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, містить визначення поняття «державна акціонерна компанія (товариство)».
Згідно з положеннями КОПФГ (підпункт 3.2.1.3 пункту 3.2 розділу З) державна акціонерна компанія (товариство) - акціонерне товариство, державна частка у статутному фонді якого перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цієї компанії. При цьому, державну акціонерну компанію (товариство) виділено як окрему організаційно-правову форму господарювання із присвоєнням коду «235».
Таким чином, державне підприємство та державна акціонерна компанія є різними організаційно-правовими формами господарювання.
ВИСНОВКИ: враховуючи те, що даний позов подано в інтересах держави саме в особі державного підприємства, яке згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статуту за організаційно-правовою формою є саме «державним підприємством», твердження скаржника щодо подання позову в інтересах державної компанії та, відповідно, відсутності підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі цього державного підприємства, є надуманими, не ґрунтуються на матеріалах справи та законі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальне представництво, правовий статус прокурора, захист інтересів держави, суб'єкти звернення до суду
