Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 вересня 2021 року
у справі № 379/1542/19
Цивільна юрисдикція
Щодо визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - АТ «Райффайзен Банк Аваль», у якому просило:
- визнати недійсним договір про поділ житлового будинку, що є спільною власністю, з одночасним даруванням частини житлового будинку співвласником (змішаний договір);
- визнати недійсними договори дарування земельної ділянки
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року в справі № 754/5841/17 (провадження № 61-17966св19) вказано, що «приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».
ОСОБА_2 (дарувальник) відчужив майно на підставі безоплатних договорів на користь дружини ОСОБА_1.
Відчуження майна здійснено ОСОБА_2 після набрання законної сили судовими рішеннями про стягнення з нього кредитної заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Зобов`язання боржником не виконані.
Іншого нерухомого чи рухомого майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредитора та виконати рішення суду про стягнення боргу, ОСОБА_2 не має.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що укладення ОСОБА_2 договорів дарування нерухомого майна з дружиною ОСОБА_1 відбулось з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.
Виходячи з того, що оспорювані договори дарування, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, спрямовані на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховування майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення кредитних коштів із ОСОБА_2, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про визнання цих договорів недійсними.
ВИСНОВКИ: будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: межі здійснення цивільних прав, ознаки фіктивного правочину, оспорювання договору дарування, недійсність правочинів
