Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 вересня 2021 року
у справі № 905/2030/19(905/1159/20)
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,з позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство
Фабула справи: ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Геркулес».
ПрАТ «Геркулес» звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, господарський суд відмовив у відкритті провадження за цим позовом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Мотивація касаційної скарги: ПрАТ «Геркулес» зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що оскаржувані ухвала господарського суду та постанова апеляційного господарського суду прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 7 КУзПБ, що перешкоджає розгляду справи по суті судом, встановленим законом.
На думку скаржника, закріплення у цьому Кодексі принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, притаманного виключно адміністративному судочинству, робить можливим та покликане забезпечити розгляд усіх спорів, зокрема і тих, що зазвичай розглядаються у порядку адміністративного судочинства, учасником яких є боржник, саме в межах справи про банкрутство.
Правова позиція Верховного Суду: за загальним правилом, публічно-правові відносини у сфері адміністрування податків, сплати загальнообов'язкових соціальних внесків регулюються податковим кодексом та законами, які визначають порядок виникнення і сплати податкових зобов`язань та зобов'язань зі сплати цих внесків.
Так, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПК України). Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також елементи податку, підстави надання податкових пільг та порядок їх застосування, відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються ПК України або законами, які вносять до нього зміни (ст.ст. 4, 7 ПК України).
Однак законодавець не ототожнює поняття «виникнення» податкових зобов'язань з поняттями «стягнення податкового боргу» чи «погашення податкового боргу». Процедура стягнення (погашення) податкового боргу може регулюватися ПК України та іншими нормативними актами.
Зокрема, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені КУзПБ, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (п. 1.3 ст. 1 ПК України).
Отже, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
Спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні ст. 190 ЦК України є майном боржника.
Висновки: вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.
Ключові слова: адміністративна юрисдикція, господарське судочинство, розгляд справ про банкрутство
