Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 червня 2026 року
у справі № 910/11182/25[1]
Господарська юрисдикція
Щодо можливості відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, кінцевий бенефіціарний власник якої перебуває під санкціями
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, за заявами АТ "Державний ощадний банк України", АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Автопарк Центр" відкрито провадження, за участю Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Три О" (далі - Боржник), визнано грошові вимоги АТ "Ощадбанк" до Боржника в розмірі 12004451619,60 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника, заяви АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Автопарк Центр" залишено без розгляду.
Судові рішення мотивовано, зокрема, доведеністю грошових вимог АТ "Ощадбанк" до Боржника, відсутністю передбачених частиною 6 статті 39 КУзПБ підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за поданою ним заявою, зокрема, спору про право, яке підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
При цьому господарські суди відхилили клопотання Боржника про відмову в прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з відкритою щодо нього процедурою превентивної реструктуризації, зважаючи на закінчення встановленого законом граничного строку дії заходів захисту боржника.
ОЦІНКА СУДУ
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд не обмежується виключно перевіркою наявності та розміру грошових вимог кредитора, а також відсутності спору про право, а зобов'язаний враховувати усі чинні на момент проведення підготовчого засідання законодавчі обмеження та заборони, які можуть впливати на можливість відкриття такого провадження.
Національне законодавство пов'язує статус кінцевого бенефіціарного власника не лише з формальним володінням корпоративними правами, а й з наявністю можливості визначати господарську діяльність юридичної особи та впливати на реалізацію її майнових інтересів.
З огляду на таке застосовані до певної особи санкційні обмеження не можуть розглядатися ізольовано від діяльності юридичної особи, яка перебуває під її корпоративним контролем та через яку така особа може реалізовувати свої майнові інтереси.
Наявність таких відносин контролю свідчить про необхідність врахування того, що санкція у вигляді блокування активів поширюється не лише на активи, які належать підсанкційній особі безпосередньо, а й на активи, щодо яких вона може прямо або опосередковано через інших фізичних чи юридичних осіб вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Процедура банкрутства не обмежується встановленням наявності чи відсутності грошових вимог кредитора, а є спеціальним механізмом примусового задоволення таких вимог за рахунок майна боржника у порядку, визначеному КУзПБ.
При цьому санкції, передбачені Закону України "Про санкції", не є видом покарання чи відповідальності. Вони виконують функції обмежувального економічного заходу щодо осіб, які, зокрема, становлять для України загрозу посягання на її національні інтереси, національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність. Однією з підстав для застосування такого обмежувального заходу є дії, які створюють об`єктивні підозри для відповідних органів влади щодо терористичної діяльності цієї особи. Санкції як економічні обмежувальні заходи є лише тимчасовими обмеженнями, що стосуються здебільшого втручання у право власності особи та носять превентивний характер.
Таке втручання держави у вказане право ґрунтується на вимогах, зокрема, Закону України "Про санкції" та має легітимну мету забезпечити контроль за власністю особи, яка може нести загрозу національним інтересам України. Такий контроль за Законом України "Про санкції" є необхідним для ефективного реагування держави на загрози її безпеці в умовах агресії росії проти України. Зокрема він є заходом, який наша держава вживає, перебуваючи у стані самооборони згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
В умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (з подальшим продовженням дії воєнного стану на підставі відповідних Указів), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX (з подальшим продовженням дії воєнного стану на підставі відповідних Законів), запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.
Водночас приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх "обходу".
ВИСНОВКИ: сама лише наявність у певної особи, щодо якої запроваджено такі санкції як блокування активів та/або зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань, правового статусу кінцевого бенефіціарного власника іншої (юридичної) особи не є достатньою підставою для висновку про неприпустимість відкриття провадження у справі про банкрутство зазначеної підконтрольної юридичної особи.
Враховуючи те, що процедура банкрутства має на меті погашення за рахунок активів боржника грошових вимог його кредиторів і таке погашення здійснюється ліквідатором боржника за активної участі кредиторів та під контролем господарського суду, вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, підконтрольної іншій особи, щодо якої запроваджено відповідні санкції, має здійснюватися на підставі встановлення та надання оцінки обставинам щодо наявності або відсутності підстав для висновку про ініціювання такої процедури з неправомірною метою задля виведення певних активів з-під санкцій шляхом опосередкованого розпорядження ними особою, щодо якої застосовані санкції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки боржника, ініціювання банкрутства, заходи щодо боржника, КБВ
