Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2021 року
у справі № 640/6888/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості обмежень майнових прав акціонера шляхом застосування санкції «блокування активів»
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові
від 16.10.2019 у справі № 908/2753/18
ФАБУЛА СПРАВИ
Компанії «Велбей Холдінгс Лімітед» (Velbay Holdings Limited) звернулась до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) про визнання протиправним та нечинним абзацу 5 підпункту 2 пункту 2 рішення комісії від 13.10.2015 № 1707 «Щодо порядку виконання учасниками фондового ринку рішень Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яким передбачено наступну правову норму:
«2. Депозитарним установам після набрання чинності Указом Президента України, яким уведено в дію певне рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (далі - Указ): …
2) у разі застосування санкції «блокування активів»:
… під час складання переліків власників цінних паперів для організації та проведення загальних зборів акціонерного товариства - включати власників - осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосована зазначена санкція, до відповідного переліку із зазначенням належних їм акцій як не голосуючих».
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Ключовим правовим питанням у цій справі є відповідність правової норми, що міститься в абзаці 5 підпункту 2 пункту 2 рішення НКЦПФР від 13.10.2015 № 1707 до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» (далі - Закон № 1644-VII).
Контекст спору вимагає відповіді на питання, чи охоплює «блокування активів» такий наслідок як позбавлення акціонера, до якого застосовано цю санкцію, права голосу на загальних зборах акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1644-VII (застосовується у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення НКЦПФР (13.10.2015)) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Одним із видів санкцій є блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1644-VII).
Не є спірним у справі, що акції є майном і санкція «блокування активів» включає тимчасову заборону розпоряджатися акціями. Однак, спірним залишається питання про можливість обмеження користування акцією у спосіб позбавлення права голосувати з питань порядку денного.
Виходячи з поставленого питання щодо співвідношення понять «участь у загальних зборах акціонерів» та «користування майном» важливо з'ясувати місце першого поняття в системі корпоративних майнових прав та аргументувати його майновий характер.
У Законі України «Про депозитарну систему України» (далі - Закон № 5178-VI) законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов'язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)). Такий поділ прав, з одного боку, сприяє виокремленню прав двох видів, з іншого - не сприяє однозначному розмежуванню майнових (речових) та немайнових прав.
Таким чином, права, що випливають з акції, можуть бути майновими або немайновими. Немайнові права покликані забезпечувати участь у справах товариства, а майнові - участь у майні.
З огляду на те, що за законом «блокування» може стосуватися лише «майна», є підстави вважати, що немайнові корпоративні права, тобто ті, які не мають майнового змісту, не можуть обмежуватися.
До корпоративних майнових прав належать такі права акціонера: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; тоді як право на отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства логічно відносити до корпоративних немайнових прав.
Виходячи з положень Закону №514 про систему управління акціонерним товариством, можна констатувати, що реалізація права на участь в управлінні акціонерним товариством може здійснюватися у формі участі у загальних зборах та інших органах управління товариства.
НКЦПФР як державний орган розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України (п. 18 ч. 2 ст. 7 Закону № 448/96-ВР).
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), НКЦПФР прийняла рішення № 1707, яким урегулювала процедуру застосування санкції шляхом блокування активів осіб, зазначених у санкційному списку.
Обмеження права голосувати на загальних зборах акціонерів у межах застосування з боку України санкцій по відношенню до іноземної юридичної особи відповідає Закону № 1644-VII.
Застосування до осіб, зазначених у санкційному списку, тимчасових обмежень, не порушує право власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не пов`язане з позбавленням права власності.
ВИСНОВКИ: застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).
Отже, можливість обмеження майнових прав акціонера, серед яких право участі у загальних зборах акціонерів, прямо передбачено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», а тому абзац 5 підпункту 2 пункту 2 рішення НКЦПФР від 13.10.2015 № 1707 відповідає пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: корпоративні спори, корпоративні правовідносини, захист прав власності, правомірність обмеження корпоративних прав, підстави застосування санцій
