Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 грудня 2021 року
у справі № 640/11845/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про звільнення з посади помічника начальника квартирно-експлуатаційної частини (району)
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до квартирно-експлуатаційної частини, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати акти службових розслідувань та накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника начальника квартирно-експлуатаційної частини (району) відповідно до п. 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов`язків;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням всіх належних платежів та податків;
- зобов`язати начальника КЕЧ (району) надати ОСОБА_1 основну щорічну відпустку та додаткову відпустку з першого дня поновлення на роботі;
- зобов'язати виключити з трудової книжки позивача як незаконний запис про звільнення його на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання трудових обов`язків;
- відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями відповідача, у розмірі 25 000,00 грн.
Окружний адміністративний суд ухвалою, яку залишено без змін постановою апеляційного адміністративного суду, закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
ОЦІНКА СУДУ
Для того щоб спір набув ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України, правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, для віднесення роботи ОСОБА_1 на посаді помічника начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) до публічної служби визначальним є те, чи проходив позивач на цій посаді військову або іншу державну службу.
Згідно з Тимчасовим переліком військових посад Збройних Сил України, які в мирний час можуть заміщатися цивільними особами (на умовах строкового трудового договору), затвердженим наказом Міністерства оборони України від 24.12.2013 р. №902, чинного на час прийняття позивача на посаду, військова посада помічника начальника частини може заміщатися цивільною посадою - помічником начальника квартирно-експлуатаційної частини (району).
Аналіз наведених норм чинного законодавства України у сукупності з фактичними обставинами щодо відсутності у позивача військового звання за відповідною штатною посадою, призначення і звільнення його згідно із законодавством про працю, дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 заміщав посаду помічника начальника квартирно-експлуатаційної частини (району) як цивільна особа, а не як військовослужбовець.
При цьому належність вказаної посади до військових посад унеможливлює її віднесення до посад державної служби.
При цьому спір у правовідносинах, які виникають із трудових відносин, не пов'язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб'єкта публічного права.
Водночас доводи позивача про те, що його посада відноситься до посад публічної служби, оскільки його щорічно зобов'язують подавати декларацію про доходи до Єдиного державного реєстру декларацій як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Суд уважає необґрунтованими, оскільки подання такої декларації не прирівнює останніх автоматично до державних службовців, а посади, що вони займають - до посад публічної служби. Закон України «Про запобігання корупції» визначає коло осіб, які повинні подавати декларацію, серед яких зазначено не лише державних службовців.
ВИСНОВКИ: позивач, перебуваючи на посаді помічника начальника квартирно-експлуатаційної частини (району), не проходив публічну службу і не перебував у публічно-правових відносинах з відповідачами, що згідно зі статтею 19 КАС України є необхідними ознаками для віднесення справи до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.
Отже, спір, який виник у цій справі, не пов`язаний із проходженням публічної служби, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, цивільна юрисдикції, спори щодо звільнення з публічної служби, трудові спори
