Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 грудня 2021 року
у справі № 501/740/18[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов проведення огляду приміщення, що перебуває у наймі
Фабула справи: за вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч.2 ст.15 ч.3 ст. 369 КК України та виправдано його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Мотивація касаційної скарги: прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що такими порушеннями вимог КПК України є: визнання недопустимими як доказів результатів огляду місця події та обшуку службового приміщення, що потягло ухвалення судом незаконного рішення з істотним порушенням КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: підставою для визнання наданих прокурором доказів недопустимими, усього подальшого ланцюжка доказів, які були похідними від них, отриманих за результатами огляду місця події суд вважав доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є недопустимим, то всі докази, отримані за результатами слідчої дії, будуть такими ж.
Відповідно до правових стандартів Європейського суду з прав людини «плодом отруйного дерева» можуть бути виключно похідні докази від доказів, які стали правовою підставою їх здобуття, та були визнані недопустимими. У випадку, коли ставиться під сумнів один доказ, інші докази необхідно перевірити чи дослідити їх для формування висновку.
Суд першої інстанції визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події також з підстав проведення його з порушенням приписів ст.ст. 233, 237 КПК України - без згоди особи, яка ним володіє, а саме належним чином уповноваженого представника прокуратури та за відсутності обставин, передбачених ч.3 ст.233 КПК України.
Проведення огляду частини житла, що перебуває у наймі, за згодою його власника, але за відсутності згоди користувача, є безумовним порушенням права цієї особи на недоторканість житла, що має наслідком недопустимість доказів, здобутих під час цієї слідчої дії. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 жовтня 2019 року в справі 346/7477/13-к.
Висновки: для проведення огляду службового приміщення місцевої прокуратури обов'язковою мала бути згода користувача.
Ключові слова: корупційна злочинність, розслідування службових злочинів, умови допустимості доказів, ознаки провокації злочину
