Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 березня 2021 року
у справі № 905/2137/19
Господарська юрисдикція
Щодо неналежного доказу поширення недостовірної інформації в ефірі телеканалу
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" (далі - ТОВ "ФК "Ярич") звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "ТРК "Україна" про зобов'язання здійснити спростування недостовірної інформації.
Рішенням господарського суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду залишено без змін рішення господарського суду.
ОЦІНКА СУДУ
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 48, статті 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі, її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
Громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою.
Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
ВИСНОВКИ: відеофайл, отриманий позивачем самостійно з мережі Інтернет, не є належним доказом поширення інформації в ефірі телеканалу.
Отже, у цій справі судом обґрунтовано встановлено ненадання позивачем доказів виходу у телевізійний ефір телеканалу випуску програми, а наданий позивачем компакт-диск не є належним та допустимим доказом такого поширення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дифамаційні спори, способи захисту прав суб'єктів господарювання, права телеглядачів, права радіослухачів, право на спростування, доказування порушення права на захист ділової репутації
