Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 січня 2022 року
у справі № 908/964/21 (908/2248/21)[1]
Господарська юрисдикція
Щодо підсудності вирішення майнового спору, сторонами якого одночасно є особи - боржники, стосовно яких порушено справи про банкрутство
ФАБУЛА СПРАВИ
У межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (далі - Позивач) подав позов про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), укладеного між Приватним акціонерним товариством "Азовкабель" (далі - Відповідач-1) та ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" (далі - Відповідач-2);
- про припинення права власності Відповідача-2 на нежитловий об'єкт нерухомого майна (далі - Об`єкт) та скасування державної реєстрації цього права;
- про зобов`язання Відповідача-2 повернути Об`єкт Відповідачу-1 до складу ліквідаційної маси.
Позивач подав в межах забезпечення вимог за позовними вимогами та виконання відповідного судового рішення заяву про накладення арешту на Об`єкт та про заборону на вчинення будь-яких дій на реалізацію, відчуження Об`єкту.
Господарський суд постановив ухвалу, залишену без змін постановою апеляційного господарського суду, про задоволення заяви Позивача про забезпечення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Порушуючи у своїх аргументах питання територіальної юрисдикції - підсудності розгляду та вирішення заяви про забезпечення позову у спорі щодо права на майно, обидві сторони якого є боржниками у відповідних справах про банкрутство, скаржник тим самим порушує питання підсудності розгляду відповідного спору.
Між тим, по-перше, питання підсудності спору не вирішується при розгляді заяви про застосування заходів забезпечення позову. По-друге, підсудність розгляду та вирішення заяви про забезпечення позову не може бути вирішена окремо від підсудності позову - спору, а процесуальний закон не допускає розгляд та вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову окремо - в іншій справі, ніж у якій був заявлений відповідний позов.
Стаття 7 КУзПБ прямо не визначає підсудність вирішення майнового спору, сторонами якого одночасно є особи - боржники, щодо яких порушено справи про банкрутство.
Водночас, на час відкриття провадження у справі про банкрутство майно боржника, яке перебуває в особливому правовому режимі, за різних підстав може перебувати в інших осіб, тоді як одним із завдань судової процедури розпорядження майном у справі про банкрутство Боржника є захист майна боржника, у межах якого може здійснюватися перевірка законності та підставності передачі майна боржника іншим особам, а відтак здійснюватися заходи щодо повернення майна боржнику.
ВИСНОВКИ: оскільки ініціювання цього спору та вимоги у справі заявлені у межах виконання розпорядником майна обов'язку щодо захисту майна цього боржника, тому їх розгляд повинен здійснюватися саме в межах цієї справи про банкрутство, не зважаючи на те, що Відповідач-2 теж перебуває в процедурі банкрутства. Відтак, і заходи забезпечення позову у цьому спорі, що застосовані згідно з оскаржуваними рішеннями хоча і щодо майна особи, яка є боржником в іншій справі про банкрутство, між тим не порушують ті вимоги підсудності, що містить норма частини чотирнадцятою статті 39 КУзПБ.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, підстави вжиття заходів забезпечення позову, порядок звільнення майна з-під арешту
