Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 лютого 2022 року
у справі № 826/11497/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження дій державних реєстраторів, пов'язаних з вчиненням реєстраційних дій щодо державної реєстрації припинення обтяжень
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Платинум банк», правонаступником якого є ТОВ «Ренесанс Холдинг», звернулось до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції, державних реєстраторів управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції про припинення іпотеки та припинення обтяжень.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги ТОВ «Ренесанс Холдинг» було задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, а провадження у справі закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Як убачається із матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з протиправними діями відповідачів щодо прийняття рішення про припинення іпотеки та обтяження на об'єкти нерухомості.
Отже, у цьому випадку звернення ТОВ «Ренесанс Холдинг» до суду із позовом є способом захисту прав саме, як іпотекодержателя нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення судами рішень у справі) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
ВИСНОВКИ: у цій справі позивач фактично оскаржує не стільки дії державних реєстраторів як суб'єктів, наділених владно-управлінськими функціями, як заявляє вимоги щодо поновлення майнових прав на нерухоме майно, що свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Відносини, що склалися між сторонами у цій справі, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи захисту цивільних прав, спори у сфері державної реєстрації прав, цивільна юрисдикція, адміністративна юрисдикція, критерії розмежування судової юрисдикції
