Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 травня 2022 року
у справі № 495/4522/20
Цивільна юрисдикція
Щодо недопустимості реалізації прав подружжя (колишнього подружжя) на укладення мирової угоди про поділ спільного сумісного майна на шкоду інтересам інших учасників правовідносин
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Від позивачки ОСОБА_1 та представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діяли на підставі довіреності, до суду надійшла заява про визнання мирової угоди, з проханням закрити провадження у справі та визнати мирову угоду.
Ухвалою суду першої інстанції було затверджено умови мирової угоди. Провадження у справі судом закрито.
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою на ухвалу місцевого суду, закрито через те, що особа, яка подала апеляційну скаргу, визнана потерпілим у кримінальній справі.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання боржником зобов`язання. Поділ майна може порушувати майнові інтереси кредитора, свідчити про недобросовісні дії, спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Подаючи апеляційну скаргу на судове рішення, яким визнано мирову угоду про поділ майна, ОСОБА_3 посилався на те, що оскарженою ухвалою суду першої інстанції порушуються його права, оскільки він у межах кримінального провадження звернувся до підозрюваного (обвинуваченого), який є відповідачем у цій справі, із цивільним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилалася на те, що ОСОБА_2 на підставі укладеної мирової угоди із своєю колишньою дружиною фактично погіршив свій майновий стан, що може позбавити його можливості отримати належну компенсацію завданої злочином шкоди.
Дійшовши висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, передбачених положеннями пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки діям відповідача у цій справі, який на час укладення мирової угоди був підозрюваним у кримінальному провадженні і до якого у подальшому було ОСОБА_3 пред'явлено цивільний позов.
Апеляційний суд не надав оцінки тій обставині, що ОСОБА_3 звернувся із цивільним позов в межах кримінального провадження, він заявив вимоги майнового характеру до СОБА_2, а у зв`язку із припиненням права спільної сумісної власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, відступленням від принципу рівності часток дружини й чоловіка при поділі майна, погіршено майновий стан останнього, що негативно впливає на інтереси ОСОБА_3, який бажає домогтися реального відшкодування ОСОБА_2 заявленої до стягнення шкоди.
Вказаним обставинам апеляційний суд не надав належної оцінки дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
ВИСНОВКИ: колегія суддів не заперечує права подружжя на поділ майна, що є спільною сумісною власністю, а також права сторін у справі укласти мирову угоду. Але реалізація цих прав не може здійснюватися на шкоду іншим учасникам правовідносин.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: завдана злочином шкода, підстави скасування судових рішень, порядок поділу майна подружжя, захист прав кредитора
