Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 липня 2022 року
у справі № 520/3608/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо відмежування проведення огляду предмета в приміщенні від обшуку цього приміщення
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожного окремо, визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки і конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання «підполковник міліції».
Цим же вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 2 роки.
Апеляційний суд ухвалою скасував вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду наявність згоди на огляд, обшук або інші дії в житлі чи іншому володінні особи може встановлюватися на підставі сукупності обставин, за яких відбувалися ці слідчі дії, включаючи поведінку володільця.
У цьому кримінальному провадженні з відеозапису вказаної огляду робочого кабінету свідка ОСОБА_7 убачається, що його було розпочато на вулиці, де ОСОБА_7 на запитання слідчого повідомила, що в неї в сумочці містяться гроші. Надалі слідчий запитав ОСОБА_7, чи не заперечує вона проти продовження проведення огляду в приміщенні, і за відсутності заперечень останньої всі разом зайшли в приміщення бізнес-центру, піднялись на ліфті та пройшли до робочого кабінету ОСОБА_7, який вона сама і відкрила. З відеозапису видно, що на шляху до кабінету оператор фіксує камеру саме на сумочці ОСОБА_7. Вже в кабінеті проводився огляд вмісту сумочки з опечатуванням її вмісту. При загальній тривалості відеозапису слідчої дії 42 хвилини огляд продовжувався близько 36 хвилин. Тобто з ходу вказаної слідчої дії убачається, що предметом огляду була саме сумочка ОСОБА_7, в якій, як повідомила остання ще на вулиці перед початком огляду, містилися гроші.
Апеляційний суд дійшов висновку, що в цьому випадку проведення огляду місця події фактично мало характер обшуку, оскільки під час огляду правоохоронці відкривали шухляди столів та інших меблів, переглядали вміст власної сумочки свідка ОСОБА_7.
З відеозапису дійсно вбачається, що ОСОБА_7 на прохання слідчого самостійно відкрила сейф. Наприкінці слідчої дії видно, що слідчий оглядає вміст сейфа.
Навіть якщо припустити, що такий огляд сейфа виходив за межі огляду сумкисвідка, то ОСОБА_7 не заперечувала проти такого огляду, а за його результатом не було виявлено та вилучено предметів, котрі надалі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
У будь-якому випадку визнання протоколу огляду недопустимим у цій частині не впливає на допустимість проведення огляду сумочки свідка загалом.
При цьому надання ж письмової згоди на огляд через тиждень після його проведення підтверджує інформовану згоду свідка на здійснення вказаної слідчої дії, оскільки протягом зазначеного часу вона мала можливість обдумати та оцінити наслідки проведення огляду, за необхідності порадитися з адвокатом і, якщо б вважала своє право порушеним, могла не надавати письмового підтвердження слідчому щодо проведення огляду.
Крім того, визнаючи недопустимим доказом вищезазначений протокол, апеляційний суд також не обґрунтував, яким чином у ході огляду були порушені права обвинувачених у кримінальному провадженні.
Таким чином, апеляційний суд передчасно визнав недопустимими доказами протокол огляду місця події з додатками та речові докази (грошові кошти).
ВИСНОВКИ: проведення огляду предмета в приміщенні не є рівноцінним і не вказує на проведення обшуку самого приміщення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура проведення огляду місця події, порядок проведення обшуку, порядок здійснення слідчих дій, критерії допустимості доказів
