Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 липня 2022 року
у справі № 806/5244/15
Господарська юрисдикція
Щодо ефективності обраного кредитором юридичної особи, створеної з порушенням закону, способу захисту своїх майнових прав
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» (далі - Банк) звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до міського управління юстиції та державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, легалізації об'єднань громадян міського управління юстиції ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТДВ «ЖЛ» і ЗАТ «Житомирські ласощі»у якому, в якому просило:
- визнати протиправними дії державного реєстратора щодо внесення записів і відомостей про них до ЄДР щодо ЗАТ «Житомирські ласощі» і ТДВ «ЖЛ» на виконання рішення окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування певних реєстраційних дій (про припинення ЗАТ «Житомирські ласощі», про державну реєстрацію шляхом злиття ТДВ «ЖЛ» та ряду інших записів щодо змін до установчих документів ТДВ «ЖЛ»);
- скасувати записи і відомості про них, унесені державним реєстратором до ЄДР щодо ЗАТ «Житомирські ласощі» та ТДВ «ЖЛ».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані реєстраційні дії вчинено на підставі постанови окружного адміністративного суду, яка не набрала законної сили. Такі дії державного реєстратора фактично призвели до виключення з ЄДР записів про ТДВ «ЖЛ» як юридичну особу без проведення процедури його ліквідації у встановленому законом порядку; комісія з припинення юридичної особи не створювалася ані судом, ані державним реєстратором, тоді як у ТДВ «ЖЛ», реєстрацію якого в ЄДР було скасовано державним реєстратором, залишилися не виконаними зобов'язання перед кредиторами, зокрема позивачем, та майно. Оспорюваними реєстраційними діями щодо ТДВ «ЖЛ» порушено права Банку на задоволення його вимог за зобов'язаннями, які виникли із кредитних правовідносин між Банком і ТДВ «ЖЛ» та договорів банківського рахунку і про розрахункове обслуговування в межах зарплатного проекту.
Справа неодноразово розглядалась судами адміністративної юрисдикції.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 806/5244/15 передано за встановленою юрисдикцією до господарського суду з огляду на приватноправовий характер спору, що виник у зв`язку з оскарженням Банком реєстраційних дій Департаменту з метою захисту своїх майнових прав за зобов'язаннями, які випливають із кредитних відносин між Банком і ТДВ «ЖЛ».
Господарський суд прийняв рішення, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, яким у задоволенні позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У цій справі позивач, стверджуючи про порушення його прав і законних інтересів вчиненням відповідачем оспорюваних реєстраційних дій, які мали наслідком скасування державної реєстрації ТДВ «ЖЛ» як юридичної особи та відновлення запису про юридичну особу - ЗАТ «Житомирські ласощі», яке було реорганізовано у ТДВ «ЖЛ» шляхом злиття із ТОВ «Будстайл-XXI», обрав спосіб захисту у вигляді визнання протиправними дій державного реєстратора щодо внесення до ЄДР записів та відомостей про них щодо ЗАТ «Житомирські ласощі» і ТДВ «ЖЛ», а також скасування таких записів та відомостей про них.
Протиправність реєстраційних дій із внесення у ЄДР записів щодо ЗАТ «Житомирські ласощі» про його припинення як юридичної особи шляхом реорганізації та щодо ТДВ «ЖЛ» про його створення внаслідок злиття ЗАТ «Житомирські ласощі» із ТОВ «Будстайл-XXI» було встановлено судовими рішеннями в адміністративних справах № 806/2612/15 та № 819/3419/15.
Отже, рішення судів у справах № 806/2612/15, № 819/3419/15, № 906/1783/15, які набрали законної сили на момент розгляду справи № 806/5244/15 судами попередніх інстанцій, є обов'язковими до виконання, а встановлені у них обставини незаконності реорганізації ЗАТ «Житомирські ласощі» та як її наслідок - створення нової юридичної особи ТДВ «ЖЛ» не може бути поставлено під сумнів, зокрема, через ініціювання інших судових спорів.
Тобто позовні вимоги Банку в цій частині спрямовані на відновлення ТДВ «ЖЛ» як юридичної особи, державну реєстрацію якої визнано неправомірною та скасовано на підставі судового рішення у справі № 806/2612/15, та припинення у зв`язку із цим ЗАТ «Житомирські ласощі», реорганізацію якого зі створенням ТДВ «ЖЛ» було визнано незаконною відповідно до рішення суду у господарській справі № 906/1783/15.
Отже, позивач, обґрунтовуючи такі вимоги, фактично ставить під сумнів дії державного реєстратора з виконання судового рішення.
ВИСНОВКИ: заявлена Банком вимога про визнання протиправними і скасування реєстраційних дій органу державної реєстрації щодо скасування у ЄДР записів про припинення ЗАТ «Житомирські ласощі» та про державну реєстрацію ТДВ «ЖЛ» порушує права і законні інтереси ЗАТ «Житомирські ласощі» і ТОВ «Будстайл-XXI», спрямована на спростування дій державного реєстратора з виконання судового рішення, а тому таку вимогу не можна вважати добросовісним способом захисту позивачем своїх прав та інтересів. Задоволення таких вимог Банку не приведе до захисту майнових прав Банку як кредитора - іпотекодержателя майна юридичної особи, створеної з порушенням закону. Також ЗАТ «Житомирські ласощі» і ТОВ «Будстайл-XXI» не залучалися до участі у цій справі як відповідачі, в той час як відновлення ТДВ «ЖЛ» мало б наслідком припинення цих юридичних осіб як засновників.
Така вимога є неефективним способом захисту прав особи, яка є іпотекодержателем, оскільки не дозволяє цій особі реалізувати свої права щодо предмета іпотеки. Отже, позов заявлено до неналежного відповідача - органу державної реєстрації, який не володіє предметом іпотеки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на ефективний засіб юридичного захисту, способи захисту прав суб'єктів господарювання, правовідносини з банками, спори у сфері державної реєстрації юридичних осіб, захист прав іпотекодержателя, процедура припинення юридичної особи
