Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 вересня 2025 року
у справі № 910/9121/24[1]
Господарська юрисдикція
Щодо необхідності грошового вираження зобов'язань боржника як умови відкриття справи про банкрутство
ФАБУЛА СПРАВИ
АТ "Райффайзен Банк" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ "Петрус-Інвестбуд".
Ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі № 910/9121/24 про банкрутство ТОВ "Петрус-Інвестбуд"; визнано вимоги кредитора АТ "Райффайзен Банк" до ТОВ "Петрус-Інвестбуд" на загальну суму 82 059 758,34 грн, вимоги забезпечені іпотекою нерухомого майна боржника (майнового поручителя); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвестбуд"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Петрус-Інвестбуд".
ОЦІНКА СУДУ
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
За змістом статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, а у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Відповідальність майнового поручителя обмежена предметом іпотеки, проте правовий статус боржника як майнового поручителя не зумовлює неможливість вираження заявлених до нього вимог Банку в грошовій формі. З урахуванням наведених вище висновків, розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором).
ВИСНОВКИ: норми КУзПБ не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які є грошовими в розумінні КУзПБ. Водночас визначальним для таких зобов'язань є можливість вираження їх саме в грошових одиницях.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ініціювання банкрутства, захист прав іпотекодержателя, умови відкриття справи про банкрутство, правовий статус майнового поручителя