Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 травня 2022 року
у справі № 404/352/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності у діях осіб складу розбою, вчиненого організованою групою
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, засуджено:
ОСОБА_1 за:
- ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 3 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього майна, яке його власністю;
ОСОБА_2 за:
- ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 3 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього майна, яке його власністю.
ОЦІНКА СУДУ
Положення ст. 187 КК України передбачає можливість вчинення розбою - нападу, з метою заволодіння чужим майном, як за попередньою змовою групою осіб, так і в складі організованої групи.
Згідно з вимогами ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
За змістом закону організована група є більш складною формою співучасті осіб, які займаються злочинною діяльністю. Їхні взаємовідносини досягають такого рівня сумісної діяльності, за якого дії кожної з них визначаються не попередньою змовою, а іншими чинниками, зокрема, відповідними правилами поведінки, статутами, планами, тощо, виконання яких є обов`язком для цих осіб. Тільки за таких умов група набуває якісно інших ознак свого існування, які свідчать про стійкість і зорганізованість.
ВИСНОВКИ: як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження, не встановив, що обвинуваченими було створено стійке об'єднання для вчинення розбою, оскільки:
- жоден із обвинувачених не був керівником групи, не віддавав обов'язкових до виконання іншими учасниками групи наказів, не застосовував заходи впливу щодо учасників групи за невиконання наказів і доручень, не встановлював у групі певні правила поведінки та не вчиняв дій, спрямованих на управління їхніми функціонуванням як стійкого об'єднання осіб;
- група не мала централізованого підпорядкування та єдиних для всіх правил поведінки;
- кожен із обвинувачених виконував свої функції при вчиненні розбою - нападу, з метою заволодіння чужим майном, відповідно до відведеної йому ролі, при цьому діяли обвинувачені на паритетних умовах, рівноправно і вносили рівноцінний вклад у злочинну діяльність;
- при вчиненні злочинів не було забезпечено взаємозв'язку між діями всіх співучасників, а відповідно і керованості їх діями.
- планування всіх злочинів всіма співучасниками (або одним із них) не здійснювалось, матеріали справи не містять взагалі даних про планування злочинної діяльності в цілому;
- група не мала ознак здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування.
Отже, при вчиненні обвинуваченими злочину були відсутні: стабільний склад групи, тісні стосунки між його учасниками, їхнє централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також план злочинної діяльності в цілому, а відтак, не встановивши створення обвинуваченими стійкого об`єднання для вчинення злочинів, суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував дії обвинувачених за ч. 3 ст. 187 КК України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: корисливо-насильницькі злочини, злочини проти власності, кваліфікований склад злочину, організована злочинність, співучасть у кримінальному правопорушенні
