Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 серпня 2022 року
у справі № 686/25511/20
Цивільна юрисдикція
Щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок розміщення підозрюваного у залі судового засідання у металевому ґратчастому загородженні під час судового розгляду
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказав, що його було затримано та вручено підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 189 КК України. Під час розгляду в суді питання про застосування запобіжного заходу його незаконно помістили у металеву клітку і неодноразово переводили з однієї клітки в іншу в кайданках. У клітці не було столу, що позбавило його можливості робити записи під час слухання. Адвокат міг підійти до нього лише з дозволу суду і розмовляти в присутності охоронців. У результаті незаконних дій органів державної влади він зазнав душевних страждань і приниження, була порушена його гідність, він потерпів від нелюдського поводження.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду змінено рішення суду першої інстанції, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 року № 613/785/5/30/29/67/68 (далі - Інструкція), у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН. На вікнах залів судових засідань незалежно від поверховості встановлюються ґрати.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 грудня 2013 року № 607 внесено зміни до Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» та зазначено, що при проектуванні зони для утримання підсудних під час проведення судового процесу в залах засідань для розгляду кримінальних справ замість металевих загороджувальних ґрат можливе використання кабіни для розміщення підсудних з огорожею зі спеціального захисного скла.
Наказом Державної судової адміністрації України від 20 березня 2017 року № 350 «Про затвердження Загальних вимог до загородження зі спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених» затверджено Загальні вимоги до загородження зі спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених, а також вирішено застосовувати ці вимоги при заміні існуючих металевих загороджень у залах судових засідань для розгляду кримінальних справ, а також при облаштуванні нових залів судових засідань для розгляду кримінальних справ.
Вказаним наказом передбачено, що загородження зі спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених, його місцезнаходження та характеристики повинні відповідати вимогам Державних будівельних норм України В 2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» (зі змінами).
Розділом IIIцього наказу передбачено, що загородження повинно бути модульним, збірно-розбірної конструкції, що дозволятиме його демонтаж та монтаж в іншому приміщенні. Верхнє перекриття загородження - ґратчасте, тильна сторона - сталевий лист, фасадна та бічні стінки загородження, а також двері оснащуються спеціальним захисним склом.
Європейський суд з прав людини у справі «Конопльов проти України» зазначив, що тримання обвинувачених навіть до винесення будь-якого обвинувального вироку у металевих клітках під час судового засідання у кримінальному провадженні, як видається, було стандартною процедурою в Україні (див., для порівняння, рішення у справі «Титаренко проти України» (Titarenko v. Ukraine), заява № 31720/02, пункти 41 та 63-64, від 20 вересня 2012 року, та рішення у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16 від 04 липня 2019 року).
При цьому суд зауважив, що тримання людини в металевій клітці під час судового розгляду - з огляду на його об'єктивно принизливий характер, що несумісний зі стандартами цивілізованої поведінки, яка є важливим елементом демократичного суспільства,- саме по собі становить образу людської гідності, що порушує статтю 3 Конвенції (див. рішення у справі «Свінарєнко та Сляднєв проти Росії» (Svinarenko and Slyadnev v. Russia), заяви №№ 32541/08 і 43441/08, пункт 138, від 17 липня 2014 року).
Крім того, суд вказав, що взагалі, утримання обвинувачених за скляними перегородками або в скляних кабінах само по собі не є актом приниження, достатнього для того, щоб створювався необхідний для визнання жорстокого поводження мінімальний рівень суворості, як це відбувається в разі використання металевих грат. Що стосується відповідності вимогам статті 3, головним питанням для суду було визначити, чи загальні обставини тримання заявника в ізоляції в цілому створюють той мінімальний рівень суворості поводження, який закликає до застосування норм статті 3. Для цього необхідно оцінити факти.
У зазначених справах, у яких Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 3 Конвенції, з огляду на те, що заявники обвинувачувалися у вчиненні ненасильницьких злочинів, не мали судимостей та не було доказів, які б свідчили про їх схильність до насильства, а «загрози безпеці» не підтверджувалися жодними конкретними фактами. Крім того, судові розгляди справ зазначених заявників привертали до себе значну увагу засобів масової інформації. Отже, розумний баланс між різними інтересами було порушено.
Утримання ОСОБА_1 у залі судового засідання у металевому ґратчастому загородженні під час судового розгляду не відповідало нормам пункту 11 Інструкції, вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» (зі змінами) та Наказу Державної судової адміністрації України від 20 березня 2017 року № 350 «Про затвердження Загальних вимог до загородження зі спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних), засуджених», згідно із якими загородження для розміщення обвинувачених в залі судового засідання мають бути виготовлені із захисного скла з фасадної та бічної сторін.
Крім того, у цій справі установлено, що позивач обвинувачувався у вчиненні ненасильницького злочину; матеріали справи не містять негативних відомостей про його особу, а також доказів, які б свідчили про його схильність до насильства. Загроза суспільній безпеці під час судового розгляду питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не підтверджується конкретними фактами. Крім того, судовий розгляд справи позивача привернув до себе певну увагу засобів масової інформації, які висвітлювали судовий процес та публікували світлини в мережі Інтернет.
Суд враховує, що заявник перебував у металевому гратчастому загородженні нетривалий період часу, протягом одного судового засідання, та не заявляв клопотання до суду про зміну місця тримання із металевого загородження на інше місце в залі судового засідання. Як слідує із відеозапису, під час розгляду клопотання ОСОБА_1 виступав усно, не використовував нотатки та не просив суд надати йому можливість робити записи. Також ОСОБА_1 не заявляв про перешкоди у спілкуванні з адвокатом, які спричинені його перебуванням у металевому загородженні.
Отже, суд відхиляє доводи заявника про те, що його душевні страждання від перебування у металевому загородженні поглиблені неможливістю реалізувати право на захист.
ВИСНОВКИ: протиправне утримання підозрюваного у ґратчастому, а не скляному загородженні в залі судового засідання мало об'єктивно принизливий характер, несумісний із стандартами цивілізованої поведінки, саме по собі становило образу людської гідності, чим спричинило йому моральну шкоду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: заборона катування, підстави відшкодування шкоди, компенсація немайнової шкоди, вимоги до утримання обвинувачених, судовий процес за участю обвинувачених
