Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 грудня 2022 року
у справі № 120/3395/20-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо права особи на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності поза межами визначеного законодавством тримісячного терміну
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині, що стосується ОСОБА_1;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, згідно із пп. 3 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.2.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 6 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
За загальним правилом у разі встановлення інвалідності військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, після спливу трьох місяців від закінчення зборів права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги не виникає.
ВИСНОВКИ: судовим рішення встановлено, що військовими комісаріатами з моменту отримання позивачем травми порушувались його права на належне оформлення нещасного випадку, у тому числі, в частині оформлення документів військово-лікарської комісії та МСЕК. Отже, саме з вини військових комісаріатів позивач не отримав належну довідку МСЕК із дійсними причинами інвалідності та пропустив 3-місячний строк, визначений пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ. Твердження відповідача та апеляційного суду про те, що незалежно від причин, первинна довідка МСЕК видана вже з пропуском тримісячного терміну з дня звільнення з військових зборів, а тому не може бути підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-ХІІ, колегія суддів вважає помилковим, оскільки такий тривалий розгляд документів позивача і був зумовлений бездіяльністю військових комісаріатів, від волі позивача не залежав (навпаки, останній намагався змусити третю особу до вчинення визначених законодавством дій).
Отже, враховуючи зазначені вище обставини, в межах цієї справи позивач має право на отримання грошової допомоги внаслідок отримання інвалідності, встановленої поза межами визначеного пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ строку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, право на державну допомогу, соціальний захист військовослужбовців
