Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 січня 2023 року
у справі № 640/17787/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо моменту, на який застосовуються положення ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі зміни її редакції
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 11 червня 2020 року у справі № 826/15114/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до міської ради, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення міської ради "Про відмову у передачі громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд";
- зобов'язати міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути питання про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 ЗК України.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням міської ради відмовлено у передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з посиланням на частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку із відсутністю затвердженого детального плану території або плану зонування у районі, де розташована земельна ділянка.
Суд апеляційної інстанції відзначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, вказаних у частині 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яких допускається передача земельних ділянок у власність за відсутності плану зонування або детального плану території.
З фрагменту генерального плану судом апеляційної інстанції встановлено, що для території, на якій розташована бажана позивачем земельна ділянка, наразі не розроблені та не затверджені у встановленому законом порядку план зонування та детальний план території.
За вказаних обставин, апеляційним адміністративним судом зроблено висновок про те, що нормами чинного законодавства встановлена пряма заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам при відсутності плану зонування або детального плану території.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважала правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).
Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що на момент розгляду на пленарному засіданні міської ради питання про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 вже існувала законодавча заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам при відсутності плану зонування або детального плану території.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про те, що рішення відповідача про відмову у передачі позивачу у власність земельної ділянки з огляду на пряму заборону, встановлену частиною 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству.
ВИСНОВКИ: положення частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» застосовуються на момент прийняття рішення, а не на момент розробки проекту землеустрою.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура приватизації землі, оскарження рішень ОМС, планування територій, спори у сфері містобудування, земельні спори, дія закону в часі
