Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 травня 2023 року
у справі № 460/1864/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо вирішення питання про занесення об'єкта архітектури до Переліку як виду об'єкта культурної спадщини
Фабула справи: ТОВ «Русана Плюс» звернулось з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження ОДА «Про взяття на облік об'єкта культурної спадщини».
Позов обґрунтовано тим, що будівля не є об'єктом культурної спадщини, а історична довідка, яка слугувала підставою прийняття оспорюваного розпорядження помилково була взята відповідачем до уваги, оскільки в порушення вимог Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок № 158) не містила інформації про автентичність об'єкта, його цінність з архітектурного погляду, а також інформації про історико-архівні дослідження та архітектурні вишукування; не містила відомостей про дату її складання та інформації про її замовника.
Окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги.
Апеляційний адміністративний суд змінив рішення окружного адміністративного суду в частині мотивів його прийняття; у решті рішення суду першої інстанції - залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує, що суди попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права не досліджували обставини щодо дотримання відповідачем процедури прийняття оспорюваного розпорядження, однак надали оцінку історичним та архітектурним цінностям будинку, який вказаним розпорядженням відповідача було внесено до Переліку об'єктів культурної спадщини, перебравши на себе повноваження ОДА.
Правова позиція Верховного Суду: питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об'єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
При цьому, обов'язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.
Рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об'єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду (п. 4 розділу ІІ Порядку № 158).
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку № 158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених п. 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
Висновки: вирішення питання про занесення об'єкта архітектури до Переліку об`єктів культурної спадщини як виду об'єкта культурної спадщини здійснюється уповноваженим органом на підставі історичної довідки, яка має містити інформацію щодо його автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності, підписаної уповноваженої особою.
Ключові слова: пити культурної спадщини, підтвердження кваліфікації, формування історичної довідки
