Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 травня 2023 року
у справі № 905/229/21[2]
Господарська юрисдикція
Щодо визначення суб'єкта, який встановлює строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Тар Альянс", відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - розпорядник майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" - арбітражний керуючий, про зобов`язання цього Товариства в особі ліквідаційної комісії визнати у процедурі припинення кредиторські вимоги позивача у розмірі 459 868,92 грн.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Приписами статті 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (абзац перший частини третьої).
Положеннями статті 112 ЦК України визначено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (частина четверта).
ВИСНОВКИ: обов'язок щодо встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, за приписами абзацу першого частини третьої статті 105 ЦК України покладається на учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про її припинення. Разом з тим, частиною четвертою статті 112 цього Кодексу встановлено правові наслідки задоволення вимог кредитора, заявлених після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення. Таким чином, суд констатує, що вказані положення містять колізію (формальну неузгодженість) у питанні визначення суб`єкта, що встановлює відповідний строк для заявлення кредиторами своїх вимог. Попри наведене колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми абзацу першого частини третьої статті 105 ЦК України, оскільки цими нормами імперативно визначено суб`єктів, зобов`язаних встановити відповідний строк.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення юридичної особи, правовий статус юридичної особи, захист прав кредитора, процедура ліквідації юридичної особи
