Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 листопада 2023 року
у справі № 140/6122/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів за позовом про оскарження рішень органів місцевого самоврядування з приводу надання погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя
ФАБУЛА СПРАВИ
Районна організація Українського товариства мисливців та рибалок звернулася до суду із позовом до селищної ради, третя особа - Громадська організація "Товариство мисливців та рибалок "Горинь", у якому просила визнати противним та скасувати рішення селищної ради "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя".
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас ст. 22 Закону України № 1478-ІІІ від 22.02.2000 «Про мисливське господарство та полювання» викладена таким чином, що:
- не встановлює будь-яких обмежень щодо кількості погоджень для користування мисливськими угіддями;
- не розкриває значення такого погодження як відповідної перешкоди для інших претендентів на користування угіддями;
- не визначає порядку відкликання чи скасування вже наданого погодження;
- передбачає випадки переважного права на користування мисливськими угіддями.
Така конструкція свідчить про те, що при вирішенні питання про надання мисливських угідь у користування допускається наявність кількох претендентів, які можуть мати відповідні погодження сільської ради.
Отже, рішення селищної ради «Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя» не перешкоджає обласній раді надати спірні мисливські угіддя РО УТМР з урахуванням його переважного права за умови відповідного волевиявлення зі сторони позивача.
Погодження іншому мисливському товариству передачі земельних ділянок під мисливські угіддя саме по собі не створило майнових відносин за участю селищної ради та таким мисливським товариством, не порушило майнових прав позивача, а тому немає підстав вважати, що спір повинен розглядатися в порядку господарського чи цивільного судочинства.
У цій справі позивач оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, з якого не виникли майнові відносини, а тому справа належить до адміністративної юрисдикції.
ВИСНОВКИ: спір про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про надання погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ОМС, правила визначення судової юрисдикції, порядок користування мисливськими угіддями
