Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 лютого 2024 року
у справі № 161/12980/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 7 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність)
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 було засуджено за ч. 7 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без зміни.
ОЦІНКА СУДУ
Суд апеляційної інстанції, залишаючи вирок суду першої інстанції без зміни та спростовуючи доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, зазначив, що окупація території Луганської області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_7 , будучи громадянином України та випускником Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», тобто носієм вищої юридичної освіти, а відповідно і достатнього рівня спеціальних знань в галузі права, займаючи у незаконному правоохоронному органі посаду заступника прокурора Марківського району Генеральної прокуратури «лнр» очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
За таких обставин, доводи захисника про те, що ОСОБА_7 під час вчинення злочину діяв з непрямим умислом, так як останній керувався виключно корисливим мотивом та хибним почуттям кар`єризму, використовуючи факт встановлення окупаційної влади на території Марківської територіальної громади у своїх особистих інтересах, маючи на меті обійняти посаду у незаконно створеному органі, так званій прокуратурі, не спростовують обґрунтованість вищезазначених висновків суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності в діях обвинуваченого саме прямого умислу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, беручи до уваги, відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання та наявність визначеної п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України обставини, яка обтяжує покарання (вчинення злочину з використанням умов воєнного стану), а також з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини вчинення злочину, а саме те, що ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, будучи громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, та рівень суспільної небезпечності вчиненого засудженим діяння, призначене останньому судами попередніх інстанцій покарання в максимальних межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, з огляду на вимоги статей 50, 65 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній його меті як заходу примусу та є достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним інших злочинів.
ВИСНОВКИ: кримінальна відповідальність за дії, передбачені ч. 7 ст. 111-1 КК України (Колабораційна діяльність) настає у разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. При цьому суспільна небезпека вказаного злочину полягає у тому, що особа (колаборант), з використанням умов воєнного стану, співпрацює з окупаційною владою на шкоду власній державі, тим самим свідомо допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, ознаки колабораційної діяльності, співпрацю з країною-агресором
