Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2019 року
у справі № 752/18401/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України
Фабула справи: ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і виправдано, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою.
Обґрунтовуючи свій висновок, суд першої інстанції, що в обвинуваченні ОСОБА_1 не відображено, які конкретно обов'язки, покладені на неї персонально, остання не виконала і, що саме вони перебувають у причинному зв'язку і стали наслідком завдання тяжких наслідків. Також суд відмітив, що в кримінальному провадженні відсутні потерпілі, що на думку суду, не властиво для злочину з кваліфікуючою ознакою - завдання тяжких наслідків. Крім того, суд зауважив, що саме обвинувачення ОСОБА_1 містить ряд формулювань, які є суперечливими і по суті свідчать про відсутність в її діях складу кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає, що суд в порушення вимог ст. 94 КПК України, дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 кримінально-караного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, при цьому не навівши для ухвалення такого рішення належних і достатніх мотивів та підстав. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 не здійснила належний контроль стану наданих документів та поставила свій підпис, погодивши тим самим розпорядження про присвоєння поштових адрес індивідуальним житловим будинкам.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, в даному кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
У мотивувальній частині вироку, як це передбачено ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, повинно бути зазначено: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.367 КК України характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності, у зв'язку із чим наведене в обвинувальному акті формулювання форми вини ОСОБА_1 («своїми умисними діями, які виразилися в службовій недбалості»), не відповідає вимогам ст.ст. 24, 25 КК України, беручи до уваги той факт, що необережність і умисел є різними формами вини, що виключають одна одну.
Крім того, об'єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Висновки: системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов'язків цієї службової особи, або якщо обов'язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
Ключові слова: присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, довідка про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктур, тяжкі наслідки державним інтересам, недоотримання бюджетом коштів
