Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 квітня 2024 року
у справі № 743/149/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов, за яких дії, передбачені ч.ч. 1 чи 2 ст. 114-2 КК України, кваліфікуються за ст. 111 КК України
Фабула справи: вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Мотивація касаційної скарги: захисник вважає, що дії ОСОБА_7 неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, адже, як убачається з показань обвинуваченого, у його діях відсутня ознака державної зради чи шпигунства - надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України саме іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. У зв`язку з цим його дії мали бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Правова позиція Верховного Суду: однією із форм державної зради є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, яка полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Така допомога може полягати у організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
Як випливає з диспозиції ст. 111 КК України, під іноземною державою, іноземною організацією слід розуміти будь-яке державне чи недержавне утворення, установу, підприємство, об`єднання, орган іншої країни, а також міждержавну чи міжнародну організацію, у тому числі неофіційну, нелегітимну чи злочинну, крім офіційної міжнародної організації, членом якої є Україна, при цьому, представником іноземної держави чи організації не обов'язково має бути іноземець чи особа без громадянства.
З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується виною у виді прямого умислу. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога, шпигунські дії чи надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України і бажає цього.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в державній зраді, що полягала в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто в тому, що протягом кінця вересня - жовтня 2022 року в період воєнного стану надавав «ОСОБА_9» як представнику рф відомості щодо переміщення, руху та розташування ЗСУ, підрозділів ДПСУ та інших військових формувань, а також виконував інші його завдання.
При цьому, як вбачається з матеріалів провадження засудженому було відомо, що спілкування відбувається не з представником держави України, зокрема в судовому засіданні суду першої інстанції він наголошував, що за прізвищем він зрозумів, що переписується з особою чеченської національності.
Натомість відповідальність за ст. 114-2 КК України настає у випадку поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Ч. 3 цієї статті передбачено, що відповідальність настає за дії, передбачені ч.ч. 1 або 2 цієї статті вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Висновки: дії, передбачені ч.ч. 1 чи 2 ст. 114-2 КК України, вчинені з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, мають кваліфікуватися за ст. 111 КК України як державна зрада у формі надання допомоги іноземній державі або її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, - якщо ці дії вчинені громадянином України, а відповідні відомості не є державною таємницею. Тому в таких випадках ч. 3 ст. 114-2 КК України застосовуватися не може.
Ключові слова: злочини проти основ національної безпеки, внесення відомостей до ЄРДР, виділення матеріалів провадження, перекваліфікація злочину, перехід на бік ворога
