Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 липня 2023 року
у справі № 275/368/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо умов визнання недопустимими доказами позасудових показань, викладених у протоколі слідчого експерименту
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 засуджено:
- за частиною 3 статті 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій і обов'язків, пов'язаних із зберіганням та обліком матеріальних цінностей на строк 3 роки;
- за частиною 4 статті 191 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій і обов'язків, пов'язаних із зберіганням та обліком матеріальних цінностей на строк 3 роки.
На підставі статті 70 КК йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій і обов'язків, пов'язаних із зберіганням та обліком матеріальних цінностей на строк 3 роки.
Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Суд нагадує, що вже визнавав допустимість показань, викладених в протоколі слідчого експерименту за умови, що при проведенні цієї слідчої дії була додержана належна процедура, якщо сторона обвинувачення довела:
- до особи, яка приймала участь у слідчій дії, не застосовувався протиправний тиск;
- слідча дія проведена за власною волею такої особи та її вільним волевиявленням;
- особа усвідомлювала право мовчати і не свідчити проти себе;
- її права на захист і правову допомогу були забезпечені;
- у слідчій дії приймали участь поняті або здійснювався її безперервний відеозапис;
- права та процесуальні наслідки участі особи в проведенні слідчого експерименту були детально і ґрунтовно роз`яснені.
Також Суд зазначив, що якщо слідчий експеримент полягає лише у повідомленні підозрюваним відомостей про факти і не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, він має розцінюватися як повторний допит і не може мати в суді доказового значення з огляду на частину 4 статті 95 КПК.
Крім того, Суд зазначив, що використання результатів слідчого експерименту не має порушувати справедливості кримінального провадження в цілому
Суд першої інстанції послався на протоколи слідчих експериментів на доведення обставин винуватості засудженого. У той же час, як свідчать ці протоколи, засуджений 28 лютого та 23 березня 2019 року давав показання згаданих судами обставин у приміщенні Брусилівського відділу поліції. Лише Після того, як він закінчив давати показання, 28 лютого 2019 року його відвезли до станції метро «Академмістечко», де він вказав на розташовані там обмінні пункти, а 23 березня 2019 року - до Червонослобідського спиртзаводу Макарівського району Київської області, де він вказав на «місце, де отримував гроші».
Таким чином, результатом слідчого експерименту у цьому випадку можна вважати відомості лише щодо того: чи може засуджений вказати місце біля Червонослобідського спиртзаводу, придатне для отримання грошей, та вказати на обмінні пункти біля станції метро «Академмістечко».
Решта позасудових показань засудженого, хоча відображена в протоколах слідчих експериментів, не є результатом слідчої дії, передбаченої статтею 240 КПК, оскільки не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
ВИСНОВКИ: не можуть бути визнані допустимими позасудові показання особи, навіть якщо вони викладені у протоколі слідчого експерименту, якщо вони по суті становлять допит особи і протокол не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії допустимості доказів, оцінка доказів, порядок проведення слідчих дій, порядок проведення слідчого експерименту
