Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 серпня 2024 року
у справі № 708/1253/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо рецензування висновків експерта як нововиявленої обставини
Фабула справи: ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Мотивація касаційної скарги: засуджений ОСОБА_6 не погоджується з висновками судів обох інстанції щодо висновків експертиз, які, на його думку свідчать про наявність нововиявлених обставин у провадженні.
Правова позиція Верховного Суду: нововиявленими можуть бути саме обставини, а не їх інтерпретація. Розбіжності у оцінці фактів справи і можливість альтернативної думки щодо значення цих фактів не є достатньою підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами. Суд не виключає, що внаслідок розвитку експертних знань застосування нових або вдосконалених методів досліджень може призвести до виявлення після засудження особи обставин, які не могли були виявлені під час судового розгляду.
Правомірною метою визначення в КПК інституту перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, є забезпечення в ділянці кримінального права справедливого балансу між остаточністю судового рішення (res judicata) як складником принципу юридичної визначеності та справедливістю, що її має бути досягнуто внаслідок здійснення судочинства.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом вивчення спеціалістів Національного медичного університету ім. О. Богомольця був сам лише висновок експерта обласного бюро СМЕ, отже документ із назвою «висновок експертного дослідження спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи», по суті, є рецензією висновку експерта, отриманого в межахкримінального провадження, тобто оцінкою висновку експерта іншими спеціалістами в галузі судово-медичної експертизи, як про те ними зазначено.
При цьому, експертиза обласного бюро СМЕ проведена на підставі матеріалів, до яких спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи Національного медичного університету ім. О. Богомольця не мали доступу. Їх висновок, який є рецензією на висновок судового експерта, в аспекті приписів ч. 2 ст. 84 КПК України не є процесуальним джерелом доказів. Особи, які його склали, не несуть жодної відповідальності за свої міркування щодо оцінки висновку експерта, його правильності й обґрунтованості, за хибність таких тверджень. Вони висловили особисту суб`єктивну думку у спосіб і формі, на підставі якої суд не має права встановлювати наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Висновки: рецензування висновків експерта не є процесуально дією і складений за його результатами документ не має доказового значення. В розумінні кримінального процесуального закону рецензія не є тим засобом, який спростовує висновок експертизи, оскільки інститут рецензування висновків судових експертів є формою внутрішньовідомчого контролю за якістю експертної роботи.
Відтак, обґрунтованими є висновки суду про правильність оцінки місцевим судом доводів заяви про перегляд судових рішень за нововиявленим обставинами, які спиралися на висновок експертного дослідження спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи, який не підтверджує наявності нововиявлених обставин у цьому кримінальному провадженні.
Ключові слова: умови перегляду справи, ознаки нововиявлених обставин, процедура залучення експерта, оцінка результатів експертизи
