Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 липня 2024 року
у справі № 910/10892/21
Господарська юрисдикція
Щодо наявності волевиявлення міської ради на передачу у власність обласної ради нерухомого майна комунальних закладів охорони здоров'я
ФАБУЛА СПРАВИ
Міськрада звернулась до суду з позовом до Облради про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна, у якому розташовані спірні заклади охорони здоров'я (відповідно до наведеного позивачем переліку).
Позов мотивований тим, що відповідач самовільно розпорядився об`єктами нерухомого майна закладів охорони здоров`я, вилучивши їх із власності територіальної громади міста і передавши у власність Облради шляхом безпідставного проведення державної реєстрації речових прав на спірне майно. Натомість позивач рішення про відчуження спірного майна не приймав а передав у власність відповідача виключно юридичні особи спірних закладів охорони здоров`я.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового розгляду, суд першої інстанції в позові відмовив, пославшись на наявність волевиявлення Міськради про передачу Облраді нерухомого майна закладів охорони здоров'я у складі цілісних майнових комплексів.
Суд апеляційної інстанції позов задовольнив, витребував з незаконного володіння Облради нерухоме майно закладів охорони здоров`я. Дійшов висновку, що Міськрада передала у власність Облради виключно юридичні особи закладів охорони здоров`я, проте без нерухомого майна. Отже, відсутня воля власника - Міськради на передачу у власність Облраді нерухомого майна, в якому розташовані відповідні заклади. Також апеляційний суд визнав поважними причини пропуску Міськрадою позовної давності.
ОЦІНКА СУДУ
ключовим питанням, яке має вирішальне значення для вирішення даного спору є те, чи мало місце волевиявлення Міськради, на передачу у власність Облради нерухомого майна спірних закладів охорони здоров`я.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. Дія цього Закону поширюється на об'єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду. Передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.
Отже, за відсутності прямої заборони, встановленої законом або актом органу місцевого самоврядування, Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" може врегульовувати передачу в комунальну власність майна усіх форм власності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» об`єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства); нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об`єкти незавершеного будівництва, приміщення); житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Частинами 4, 6 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» врегульовано, що об'єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів, яка здійснює передачу. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
ВИСНОВКИ: між Міськрадою та Облрадою підписаний відповідний акт приймання-передачі спірних закладів охорони здоров`я, із зазначенням їх адрес, балансової та залишкової вартості майна відповідних закладів. З урахуванням наведеного на підставі рішення власника та акта приймання-передачі відбувся перехід саме майнових комплексів спірних закладів охорони здоров'я із комунальної власності Міськради у спільну власність Облради. Отже, послідовність дій Міськради очевидно свідчить про наявність її волі на вибуття спірного нерухомого майна з її власності у власність Облради, що в силу положень статті 328 ЦК України виключає задоволення віндикаційного позову, заявленого на підставі статті 387 цього Кодексу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим комунального майна, повноваження місцевих рад, підстави повернення майна
